Цієї неділі у ефірі "1+1" вийшла остання серія індонезійського сезону "Світу навиворіт". Протягом шести місяців Дмитро Комаров вражав глядачів репортажами про одну з найзагадковіших країн світу. Прихильники ж проекту прагнуть пізнати краще не тільки далекі країни, а й самого зіркового екстремала. Власне, для цього із нещодавнього інтерв'ю Комарова ми виокремили висловлювання, які, на наш погляд, дають уявлення про те, який Дмитро поза кадром.

Я люблю, коли дарують емоції, те, що я не забуду ніколи. Хай навіть не залишиться жодної матеріальної згадки, а просто фото. Я вважаю, що якийсь похід, сплав, політ на повітряній кулі – значно крутіше, краще і яскравіше, ніж якась дуже дорога річ.

Я пішов учитися на інженера. Чому? Не знаю. Просто так прийнято, що після школи требакудись вступати. Я вибрав такий напрям, бо тямив у технічних науках.

Якби я не став ведучим "Світу навиворіт", став би космонавтом або футболістом.

Україну зняти складніше, ніж закордон.

Перед вильотом в експедицію на доріжку не присідаю, просто дзвоню всім і кажу: "Бувайте. Буду за півроку. Чекайте, пишіть листи".

Я завжди казав і справді так вважаю, що найвродливіші жінки у світі – українки.

Яка ідеальна дівчина? А такі бувають?

Я коли бачу велокрісло в Києві, у мене серце кров'ю обливається. Мені просто страшно. Тут же такий рух… Не можна.

Якщо інші ведучі роблять укладки, то мені достатньо просто помити голову, навіть господарським милом (якщо іншого нічого при собі в джунглях немає), потім висушити і помахати головою тричі.

Складно підтримувати себе в формі в Києві. За можливістю я намагаюся виходити в спортзал. Це буває від нуля разів на тиждень до двох.

Не кожен керівник проекту переймається звуковими доріжками у певній сцені чи тим, яким шрифтом піде титр. Я ж поринаю у всі дрібниці.

Робота – це  продовження тебе. У когось, наприклад, є малюк, а моя дитина – це "Світ навиворіт".