Марічка Падалко - ведуча каналу "1+1", але щонеділі ввечері вона стає пристрасною глядачкою шоу "Голос. Діти". Вона спостерігає за подіями не тільки, як прихильниця шоу, але й як мати троїх чарівнихї діточок. Своїми враженнями від шоу вона поділилася у своєму блозі:

Другий тиждень, спостерігаючи за дискусією навколо телепроекту "Голос. Діти", намагаюсь визначитись, як я ставлюся до нього як мама. Перша думка, після прем'єри була про те, що відповідальність за участь дитини у подібному випробуванні в першу чергу лежить на батьках. З одного боку, це великою мірою їхній вибір тягти дитину на шоу, з іншого – саме вони, як ніхто інший можуть оцінити ризики і передбачити реакцію свого сина чи доньки.

Щоб знайти відповідь на питання, щоб робила я, якби вдома мала справу з маленьким талантом, я занурилася в дослідження на цю тему різних американських психологів. Бо в жодній іншій країні світі так не виховують у дітей "дух змагання", як у США. Зустріла дуже багато цікавих думок психологів, не всі вони, як на мене однозначні, але варті уваги, тому ділюся:
Найбільшу конкуренцію у житті дитина переживає в … родині, коли в неї народжується братик-сестричка, або коли хтось з батьків повторно одружується. Водночас, діти, які переживають сильну конкуренцію в родині, краще дають їй раду в інших сферах.
Добре, коли діти цінують свої успіхи і досягнення, але між тим, розуміють, що їхня цінність, у тому числі і для батьків, не лише у досягненнях.
Діти, які користуються у батьків безумовною підтримкою і любов'ю, зазвичай, демонструють кращі результати, ніж ті діти, які відчувають вдома тиск.
Не давайте дитині хибних надій. Якщо у ранньому віці вона успішна у спорті, не треба їй одразу обіцяти, що вона виступатиме на олімпіаді. У вас ще буде безліч часу казати це, коли пізніше вона справді демонструватиме виняткові результати.
Слова натхнення батьків про "світовий успіх" діти у маленькому віці можуть сприйняти дуже серйозно, і неуважно ставитися до тих видів діяльності, зокрема, навчання, де вони не демонструють винятковий талант. Навчитися бути конкурентоспроможнім у тій сфері, де ти не є "зіркою"- важлива умова виживання у сучасному світі.
Один з методів, який допомагає батькам реабілітувати дитину після невдачі, особливо у випадку "несправедливих обставин", це – гумор. Надмірні емоції батьків посилюють переживання дитини. І те, що вона могла не сприймати як кінець світу, дитина може почати сприймати саме так, якщо батьки постійно нарікатимуть на те, що сталось щось невиправне і несправедливе. Діти у побідних ситуаціях не потребують надмірного співчуття. (Зразу згадала, як вся Україна співчуває Ромчику з "Голос.Діти")
І думка, яка мені особливо сподобалася, про вміння, над яким можна працювати у будь-якому віці: навчить свою талановиту дитину щиро захоплюватися її талановитими однолітками: тими хто теж гарно співає, танцює, змагається у спорті. Так само як і доносити своє захоплення до інших. Це допоможе вашій дитині краще давати раду заздрощам, які притаманні кожному.