Ведучий програми "Життя без обману" на  "1+1" Олексій Душка поділився з прихильниками списком літератури, яку радить до прочитання.

Які твори та чому, на його думку, варто пропустити крізь себе, дізнавайтеся просто зараз:

    Стругацькі. Всі їхні книжки

Читайте все, що знайдете: "Готель "У загиблого альпініста", "Важко бути богом", "5 крапель еліксиру", "Пікнік на узбіччі"... Стругацькі завжди вміли перенести тебе від проблеми в уявну країну, де все можна розв'язати просто. Там людина — головний об'єкт дослідження, вихваляння, приниження та критики одночасно. Стругацькі вдало підмічають характери і образи, якими наділяє нас Усесвіт, а ще краще описують ситуації, які в історичному, політичному плані завжди актуальні. Книжку "Важко бути богом" я читав у 2004 році, і всього одна фраза переконала мене: Стругацькі — провидці. Влада, бруд, люди, невігласи — все є у романах, але кожен роман дарує світлу надію. Стругацьких раджу читати людям прагматичним і лише трохи мрійливим.

•    "Політ над гніздом зозулі" Кена Кізі

Напружено, про психіатричну лікарню з нотками автентичності американських індіанців. Варто, крім книжки, ще й подивитися фільм. 

•    "451 градус за Фаренгейтом" Рея Бредбері

Читаю зараз. Споживацьке суспільство, вирощене, як курчата-бройлери. Не можна читати, не можна мати власну думку, всіх незгодних знищують. Боротьба проти системи й пошуки справедливості, як у всіх книжках, що я рекомендую.

•    Перше правило бійцівського клубу — нікому не розповідати про бійцівський клуб. Книжка "Бійцівський клуб" Чака Паланика (він же Палагнюк). 


Це одна з тих книжок, на яких варто зупинитися, на мою думку, кожній людині. Роман мені видався жорстоким і нахабним, але все-таки він приваблює своїм бунтарством. Він, можливо, навіть утопічний — боротьба проти системи, не має значення, як це закінчиться, головне, що герой мусить прийняти бій. Ця книжка — виклик. Її не варто читати любителям класичних романів. 

•    "Чапаєв і Порожнеча" Віктора Пелевина ("Чапаев и Пустота" російською)

Дія відбувається наче у 1918-19 роки, а наче у 1990-ті, а потім ще війна японських кланів і Арні, той самий Шварценеггер. Заплутано? Так! Ця книжка — хвилі образності, а не текст. Розповідь про двох героїв — про Чапаєва і його помічника Петра. Цю книжку треба не читати, а уявляти.