Немає сумніву, що книги роблять нас кращими, надихають, заспокоюють, дають відповіді на потрібні питання, наштовхують на роздуми й спонукають до дій.

Які збірки та романи свого часу вразили ведучу "ТСН" Соломію Вітвіцьку? Які видання телезірка називає улюбленими? Відповідь - просто зараз у Must read від улюблениці глядачів.

· "Мобілізація добра. Волонтери"

Ця книга – відкриття року особисто для мене на Книжковому Арсеналі. Збірка оповідань про волонтерство. Відомі письменники склали, власне, оповідання на основі реальних історій. Тут  Сергій Жадан, Ірена Карпа, Макс Кідрук, Галина Вдовиченко, Лариса Денисенко, Ірен Роздобудько, Катерина Бабкіна, Андрій Любка, Ірина Славінська, Галина Шиян. Сьогодні більшість людей в тилу – волонтери, і їм важливо прочитати цю книгу. Це як опис історичного моменту, опис переживань, психологічна підтримка певною мірою. Це розповідь про те, як і чому ці відважні люди йдуть від своїх обов'язків і витрачають дуже багато часу, ресурсів, енергії на те, щоб допомогти іншим. У цих текстах – щирі емоції, є біль та обурення, віра та гіркота, сум та надія. Якось, я подарувала цю книгу одному танкісту під час поїздки в АТО, і він читав, не міг відірватися. Впевнена, що багатьом збірка відкриє очі на різні ситуації, і  життя вже ніколи не буде таким, як раніше.

·  Ірен Роздобудько, "Ґудзик-2"

Це була, здається, одна з перших "Коронацій слова", де "Ґудзик" отримала першу премію. І я пам'ятаю, що ця книга була настільки популярною серед моїх однолітків, справжній тренд, що я вирішила обов'язково її прочитати. І не могла відірватися від першого до останнього рядка – дуже цікава. Я тоді подумала, як класно: сучасна українська мова, сучасна історія, сучасний український автор. Після того, як ти в школі читала звичайну шкільну програму, то "Ґудзик" став для мене чимось новим, модерновим.  І ось навесні цього року Ірен презентувала "Ґудзик 2",  і навіть передала особисто мені книжку з автографом (!). І знову я прочитала твір на одному диханні. Я також отримала багато схвальних відгуків від знайомих, друзів. Впевнена, цей карколомний сюжет не залишить нікого байдужим.

·  Марія Матіос, "Солодка Даруся"

На мій погляд, це неоднозначна книжка. Дуже заплутана історія, прочитавши яку, може з'явитися думка,  що світ несправедливий саме для хороших і добрих людей. Мене приголомшило те, наскільки люди можуть бути жорстокими, наскільки руйнівною буває людська заздрість. Повість загалом розповідає про гірку долю дівчини Дарусі та її батьків, понівечених радянськими НКВДистами в довоєнний та післявоєний період окупації радянськими військами Західної України. Події розгортаються у глухому гірському селі Черемошне, що на Буковині. Твір цікавий з точки зору історичних фактів.

·  Юрій Винничук, "Танго смерті"

Я  вперше прочитала цей роман минулого літа, коли саме тільки розгортались події на Сході України. І у мене були дуже сильні відчуття, адже я читала його крізь призму стрічки тих новин. Видання увійшло до рейтингу "Книги року ВВС-2012". Твір розповідає про життя Львова до і під час Другої світової війни. Події відбуваються у двох часових просторах.  Спершу історія про довоєнний і воєнний Львів зі своїми героями та невдахами. А потім автор звертається до наших днів, коли живе професор Ярош і його оточення. У фіналі обидві сюжетні лінії містично зійдуться і здивують читача. Завдяки цій книзі, я чітко зрозуміла, як саме працює пропаганда, як людей переконують, яка в них з'являється мотивація.

·  Станіслав Лем, "Соляріс"

Я читала книгу в оригіналі польською мовою. Це була моя перша така серйозна книга-фантастика. Дуже сильні враження. Після прочитання мені навіть снилися сни на основі сюжету. Автор стверджував, що всі люди є мрійниками, і ми можемо пересуватися у нашій свідомості в часі, просторі, у відстані, бачитися з людьми, яких вже немає в цьому світі. Я собі це теж почала уявляти, міркувати про надможливості людини, про які ми ще не все знаємо.  Дія розгортається у далекому майбутньому на космічній дослідницькій станції "Соляріс". Після прочитання я дивилася сучасну екранізацію роману з Джорджем Клуні, і там, звичайно, досить багато розбіжностей. Раджу прочитати і подивитися кіно, і буде багато приводів заглибитися у спірні моменти, філософію буття та існування людини, космосу, землі.

·  Руслан Сенічкін "Сніданки для дітей"

Це надзвичайно корисна книга, оскільки над нею працювала ціла команда разом з лікарем дієтологом Галиною Незговоровою. Вона видана українською мовою. І це справді дуже стильне і модне оформлення, змістовний контент на рівні видань Джеймі Олівера, Алана Дюкасса. Здорове харчування наразі актуальне, як ніколи, адже так буває складно обирати дійсно якісні продукти. Найголовніше, що в книзі всі рецепти доступні  для простих мамочок. Я цю книгу подарую всім своїм трьом похресницям, і саме за нею планую вчитися готувати діткам, і буду точно вже краще знатися у питаннях дитячого меню.

·  Девід Крікпатрік, "Соціальна мережа" 

Facebook – це явище століття. Для мене моя сторінка у FB – це потужний майданчик спілкування з великою кількістю людей, це здійснення ефективної волонтерської  роботи. Я не могла проігнорувати цю книгу. Її автор – журналіст. Книга увійшла у ТОП-5 книг 2010 року за версією Financial Times. Усі факти, які в ній викладені, підтвердив особисто Марк Цукерберг.  Книга буде корисна всім, хто любить цей соціальний майданчик і, зокрема, волонтерам, які завдяки постам знаходять нові можливості реальної допомоги від небайдужих людей. Адже саме у Facebook сконцентровані свідомі та активні громадяни.

·  Ларрі Кінг, "Як розмовляти з ким завгодно, коли завгодно і де завгодно"

Усі в курсі, що Ларрі увійшов в історію світового телебачення, як один із найуспішніших та найцікавіших інтерв'юерів, ведучих ток-шоу. Він вміє розговорити найсерйозніших та найкумедніших зірок, мотивувати їх до щирості та неочікуваних зізнань, відповідей, спонукає їх коментувати такі теми, які вони не наважувалися раніше. Цікава література, особисто для мене з професійної точки зору. Взагалі, поважаю книги від визначних особистостей, які діляться своїм досвідом та секретами. 

·   Ремарк, "На західному фронті без змін"

Антивоєнний роман німецького автора, який був виданий ще у 1929 році. У передмові до нього автор говорить: "Ця книга — не викриття і не сповідь. Це лише спроба розповісти про покоління, яке занапастила війна, про тих, хто став її жертвою, навіть якщо врятувався від снарядів". Твір описує реальну війну, яку пережив 20-річний молодий парубок Пауль Боймер, що разом зі своїми сімома однокласниками потрапив на фронт під час Першої світової. Книга показує усю безглуздість та руйнівну силу війни і була номінована на Нобелівську премію у 1931 році. Втім тоді через спротив німецької влади роман так її і не одержав, адже пацифістський настрій твору викликав лють Гітлера. По всій Німеччині видання Ремарка кидали у вогнища, письменника звинувачували в антипатріотизмі.