Що залишилося за кадром проекту "Міняю жінку": Оксана Трухан розплакалася на 4-й хвилині інтерв'ю

Лютіж на Київщині – село з неймовірними краєвидами й спартанськими умовами життя. Не зовсім у мирі й у злагоді там мешкає родина Трухан: Оксана, Ярослав, їхні син і донька. Оксана працює нянею, тому більшість часу витрачає на виховання чужих дітей. Як наслідок – відсутність гармонії у стосунках зі своїми. У сім'ї на життя заробляє тільки Оксана. Ярослав сидить вдома протягом чотирьох років, але завдяки чарці, не думає впадати у відчай. Ідея взяти участь у шоу "Міняю жінку" виникла у дружини: надто вона вже втомилася тримати чоловіка на шиї. Оксана сподівалася, що інша дівчина змусить піти батька її дітей на роботу й навіть не здогадувалася, що тиждень з чужим чоловіком змінить її саму.

До ефіру потрапило багато драматичних моментів, проте найглибші емоції лишилися поза кадром. Ними пройнялася редактор проекту Наталія Кликова-Волянюк.

"Всі люди різні; кожен обирає для себе ;  якщо людина так живе – значить, її все влаштовує.

Після першої зустрічі з Оксаною я довго себе вмовляла не брати так близько до серця все, що встигла побачити й почути.

Оксана розплакалася на десятій хвилині інтерв'ю – вона розповідала про своє життя. Я її не перебивала, вона говорила й наче бачила себе зі сторони.

"Я працюю нянею, люблю діток. Хто з моїми дітьми? Бабуся і чоловік – він у мене тимчасово не працює. Скільки? 4 роки. Не може знайти роботу за спеціальністю – він же землевпорядник, вони зараз без роботи. Хто я? Також землевпорядник, але ви не думайте, я завжди з роботою: то в барі офіціанткою, а після закриття посуд і підлогу мила, то в магазині підробляла. А тепер ось нянею влаштувалася. У мене ж діти!!! Чоловіка люблю, він у мене хороший. Що в ньому люблю? Усмішку. Чи дарує квіти? Так, звісно, зараз у нього немає грошей, а раніше дарував – аж чотири рази!"

Чотири рази за все їхнє 11-річне спільне життя: на весілля, день народження і двічі, коли провинився. Оксана пам'ятає кожен із цих чотирьох разів у подробицях. Ще пам'ятає той вечір, коли її чоловік поцілував у вушко, проходячи повз кухню – це було давно, коли він ще не пив… А взагалі люблю його, каже, дуже. Це ж чоловік. Це назавжди. Так її мама вчила: у нашому роді жінки не розлучалися н-і-к-о-л-и!

"Я – щаслива Жінка!" - вмовляла мене Оксанка. І захлиналася сльозами, коли її "новий чоловік на  тиждень" привіз побачити море. Денис побіжно під час вечері почув, що Оксана не була на морі.

"Я – щаслива Жінка, правда, у мене все-все добре!" - шепотіла вперто й тихо плакала в примірювальній магазину. Денис подарував їй білу сукню – звичайнісіньку білу сукню. Він почув мрію жінки й не пройшов повз.

Вона плакала від того, що для Неї щось зробив Чоловік. Зробив не для чогось. Просто так.

Із кожним днем її личко світлішало. Денис багато розповідав про своє життя: як падав, підіймався, знову падав і знову підіймався. Як вони з дружиною крок за кроком створювали той світ, у якому живуть. Як рано посивів і від перевтоми заїкається. Як прокидається з двома телефонами під рукою: "Алло, так. Знизь йому 4 відсотки. Синку, що в тебе нового? Ні. Долар за 12. Дешевше не буде. Так що було в садочку кажеш?" Як усвідомив, що в перегонах починає втрачати з поля зору сім'ю. Миттєво перелаштувався і вибив собі стабільний вихідний.

І все-таки Оксана – щаслива Жінка. Я їй повірила у кінці тижня. Вона вміє радіти й бути вдячно. Коли потрапляєш у кращі умови, ніж у тебе, сприймати їх можна по-різному: із заздрощами, злістю, мовляв, чим я гірше. Чи з радістю і вдячністю – класно, що я можу цим насититися.

Оксана дуже хотіла бути щасливою, а не здаватися такою. Вона жадібно всотувала слова Дениса, обдумувала, ставила питання, розуміла, яка вона зараз і приміряла себе Нову.

Вона більше не плакала на інтерв'ю, коли говорила про себе. Усміхалася, а не витирала сльози від слів маленького Денисового сина: "Тьотю, а ви – красива!" Пообіцяла першим ділом до білої сукні купити нові туфлі й сумку.

А чоловікові виставити нові правила Життя. Життя за Законами Кохання. Або зі мною, але по-новому. Або, як раніше, але сам.

Вдасться? Час покаже.

Адже всі люди різні ; кожен обирає для себе ;  якщо людина так живе – значить, її все влаштовує.

Коли влаштовувати припинить – саме тоді все й почне відбуватися!".

Випуск про сім'ю Трухан і родину Дениса й Катерини можна переглянути тут: