Лідер гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакарчук розповів про свою участь у шоу "Голос Країни" і чому погодився стати зірковим тренером .

Яким він має бути - справжній голос України?

- Це не просте питання. Воно дуже близьке до фундаментальних речей, як із серії "яка наша національна ідея" і так далі. Голос, який би представляв країну, це щось непросте. Як правило, у всьому світі це буває дуже спонтанно. Умовно кажучи, асоціативний з країною голос, наприклад: Френк Сінатра в Америці - такий американський голос, або Едіт Піаф у Франції - дуже французький голос. Щось у ньому має бути дуже українське. Українське - не обов'язково етнічне.

Для вас голос країни - це жіночий вокал чи чоловічий?

- Немає ніякої різниці. Чоловіки і жінки рівні. Комусь подобається одне, комусь інше. Голосів або співу, які б усім подобались, не існує на Землі.

Яких саме людей ви відібрали у свою команду?

- У моїй команді 14 людей, кожен з них чимось мене зачепив. Пояснити чим - не можу, це все дуже суб'єктивно. Серед них немає жодного, про кого я б міг пожалкувати, що відібрав його. Якби такі були, я б не натискав кнопку.

Чому б ви хотіли навчити своїх підопічних?

- Перш за все, щоб вони були собою.

Були на кастингу люди, які співали твої пісні?

- Так. І я був не у захваті. Не тому, що вони співали мої пісні, а тому що мені не сподобалось, як слухачеві. Була лише одна ситуація, коли мені сподобалось виконання моєї пісні іншою людиною.

Але ж є те, що вам сподобалось у проекті?

- Елемент гумору, іронії, самоіронії у спілкуванні між тренерами. Можливо, це в якійсь мірі і від мене залежало, тому що я тональність перевів на гумор і на обміни жартами. Зрештою, це телегра, хоча і по-чесному зроблена, це ж не життя.

Славо, чому ви погодились стати зірковим тренером шоу? Це ж було табу на все життя.

- Це було не табу, а трохи інше. Я так чи інакше разово брав участь у проектах. Мова про те, що я не хотів бути частиною чийогось сценарію, бо я людина позасистемна. Мене переконали, що "Голос країни" - це не сценарій, просто в ньому є правила, а сценарій ти робиш сам. І я бачу, що так воно й є, тому дивлюсь з оптимізмом на все, що відбувається.