Зірка "Кварталу 95" Олена Кравець як ніхто знає ціну сімейному щастю. Заради кар'єри в столиці їй довелося пожертвувати особистим – радістю бачити, як зростає рідна дитина. Про труднощі на шляху до успіху й секрети спілкування з 11-річною донькою Марією адміністративний директор і акторка "Кварталу-95" Олена Кравець розповіла womo.com.ua.

"У грудні 2003 року наша команда "Квартал 95" вийшла з клубу КВК і вирушила підкорювати столицю. Я залишила 10-місячну Машу з бабусею в Кривому Розі і поїхала працювати до Києва, потрібно було призвичаюватися на новому місці. Неохоче згадую цей період її і мого життя. Було дуже важко. Я їздила додому майже щовихідних сумувала,плакала в слухавку, коли чула її голос або плач. Перевезти її відразу не було можливості - ми жили вдесятьох в орендованій "трійці". Через півроку стало несила, почалася депресія, ми з чоловіком вирішили - годі! Взяли кредит, купили квартиру і привезли Машу. Скажу чесно, якби я могла щось змінити в своєму житті, то змінила б саме ці півроку в розлуці з донькою.

Відколи з'явилася Маша, моя перша і поки єдина дитина, шлях до поєднання життя і роботи і пошуку балансу триває донині. 

Насправді це дуже захопивий процес, якщо ставитися до нього творчо. Уявіть, хтось з начальства "ТамНаГорі", спостерігаючи за вами достатньо тривалий час, раптом вирішив, що годі вам вже робити все відразу і потроху, ви цілком готові для самостійної роботи над власним проектом... і дав вам її - вашу ДИТИНУ! Ваш особистий проект. Мовляв, все, люба моя дівчинко, тепер ти вільна в діях і рішеннях, бери собі у співробітники кого хочеш - тата, бабусю, няню ... або веди проект самотужки - я не втручаюся! Одна умова - це не позбавляє тебе від інших, узятих раніше, зобов'язань. От і все! А тепер твори і отримуй задоволення!

Мій типовий робочий день дуже нетиповий. Гастролі, знімання, репетиції, озвучення та концерти. А ось у вихідні намагаємося бути разом. Зустрічаємося з друзями, гуляємо, ходимо в кіно, в "Експериментаніум". Якщо холодно, можемо залишитися вдома, спекти щось, покликати друзів і влаштувати чаювання. У нас немає улюблених форматів дозвілля. Головне, щоб разом. Навіть якщо це цікаве і талановите "байдикування".

Є низка фільмів, які я раджу переглянути разом: "Реальна любов", "Ми купили зоопарк", "Пригоди Петрова і Васєчкіна" (подобається, я перевіряла)), "Кейт і Лео", "Прислуга", "Інтуїція", "Вам лист"," Жива сталь","Невидима сторона".

Роль чоловіка визначається вихованням чоловіка. Неможливо змусити його бути хорошим батьком. У ньому це або є, або немає. Особисто для мене головними і найбільш показовими рисами в чоловікові є його ставлення до жінки і дітей. Не тільки до своїх. У принципі до жінки і дітей.

Дітям обов'язково і постійно потрібно давати любов і віру в себе і власні сили. Як би по-книжному це не звучало. Вони повинні відчувати і знати, що ми їх любимо і будемо любити, незважаючи ні на що, і не вимагаючи нічого натомість. Що ми небайдужі до їхньої долі і проблем, і що ми завжди (!) Будемо їхнім тилом".