На минулому тижні українці стали об'єктом неймовірної паніки. Непрацюючі банкомати, кілометрові черги до АЗС та пусті полиці в магазинах. "Сніданок з 1+1" спробував дізнатися, хто чи що сприяло цій паніці, та як варто боротися з панічними відчуттями.

Виявилося, головними поширювачами неправдивої інформації був Інтернет.

"Під час ажіотажу спрацювали сучасні технології, і спрацювали негативно. Соціальні мережі тільки підживлювали ажіотаж і зрозуміло, що інформація негативна вона на сьогодні поширюється набагато швидше і набагато масштабніше. Це плата за інформаційні технології", - розповідає економіст Андрій Новак.

Аби не піддаватися паніці психологи радять не перевантажувати себе інформацією. Не варто сидіти цілодобово біля телевізора, або стрічки новин в Інтернеті. Щоб побачити об'єктивну картину, спробуйте відокремити факти, і не піддаватися емоціям. А головне, перевіряти інформацію, на основі декількох джерел.

Політичний консультант Дмитро Раімов розповідає, що організаторами виступають самі ж люди, а поширювати паніку їм допомагають соціальні мережі.

"Ми побачили нестабільну ситуацію, і стабільно, як колись з гречкою, побігли до супермаркетів, скупати все, що є. Тому що боялися, що не буде більше поставок. Ми колись так бігли, коли був снігопад в березні. Щодо бензину, то це знову-таки соціальні мережі, які почали тиражувати матеріал, що ось дивіться коктейлі Молотова, вони робляться з бензину, зараз в Київ перекриють постачання бензину".

Хоча не рідко за словами фахівця паніку організовують і справжні професіонали.

"Якщо з вами працюють професіонали мета яких вести вас в паніку, ви не побачите тих вух, і хто над цим працює", - каже він. І головною зброєю проти паніки вважає ретельну перевірку інформації, яка поступає нам з різних джерел.

"Перше це першоджерела. Є прес-служби, є піар-служби, які завжди можуть пояснити є ажіотаж чи немає. Є довіра до деяких ЗМІ, треба просто перевіряти чи є та чи інша інформація на декількох телеканалах, в декількох газетах чи поважних сайтах", - радить Дмитро Раімов.