Чимало пар мають справу з нелегким запрошенням гостей на весілля. Батьки хочуть бачити мало не всю рідню, діти ж мріють про вужче коло гостей. Відверто кажучи, я з коханим не стала винятком. Однак на мамине: «Доню, а тітку Надю покличемо?» — ствердно відповіла: «Вибач, але ні». Зізнаюся, розв'язати клубок у горлі було непросто. Та при всій повазі до родичів ми мріяли про камерне весілля — і це бажання мало здійснитися!

Невелике свято дозволило нам підготувати його самостійно… до дрібниць. Зокрема особливу увагу приділили запрошенням. Хотілося, щоб кожен гість відчув наше особливе ставлення до нього — і тут ручна робота була безпрограшним варіантом. На допомогу прийшов Instagram: там і знайшли дизайнерку, яка створила весільні листівки з лаконічними ілюстраціями та конверти. Також замовили печатку зі своїми ініціалами.

Завжди пам'ятатиму вечір, коли з коханим розтоплювали сургуч над свічкою, заклеювали ним конверти і вибивали на ньому сімейний «герб».

P.S. На листівках зазначили, що запрошуємо гостей на родинну вечерю, таким чином підкресливши затишність і невимушеність події.

Весільний торт навряд чи затьмарить ваші солодкі поцілунки, однак його смак ви ще довго пам'ятатимете. Якщо, звісно, про це попіклуєтесь.

Ми не хотіли вражати гостей солодким замком, точно не бачили на своєму торті фігурок людей (як їх потім їсти!) та мастики, з якою складно різати смакоту. Натомість нас надихнув весільний торт принца Гаррі та Меган Маркл — апетитний на вигляд, мінімалістичний в декорі та незвичний на смак (багатьох здивував їхній вибір лимонної начинки).

Ми ж обрали м'ятно-шпинатні коржі з надніжним лимонно-карамабольним кремом. Ви, певно, здивовані таким смаковим поєднанням. Та насправді торт був дуже легким, не надто солодким — ідеальний варіант для ситих гостей. Головний десерт свята чарував своєю природністю: смугасту зелено-лимонну начинку огорнули білі вершки та прикрасили живі квіти.

Не хвилюватися про вибір незвичної начинки нам допомогла дегустація. Насправді її пропонують не всі кондитерські. Та ми відшукали ту саму! Смакуючи шістьма начинками, запевнились, які з них були «заважкі» і для вагів, і для шлунку, які швидше «танули» (цей нюанс був важливий, оскільки весілля припало на літо). До того ж мали можливість висловити побажання кондитеру — зробити лимонно-карамбольний крем менш кислим.

Та найважливіше — дегустація весільного торта стала спільною солодкою подією, яку ми залюбки згадуємо!

До речі, на першу річницю замовили менший варіант весільного торта — і знову відчули його божественний смак. Беріть на замітку гарну традицію!

Пошук цього маленького, та не менш важливого, весільного атрибута неочікувано став непростим завданням. Хотілося, щоб наші обручки мали гарну скарбницю, що відповідала би стилю весілля (rustic). Зрештою свою дерев'яну, декоровану ніжним мереживом шкатулку, на якій вирізані дві пташки з нашими іменами та датою весілля, знайшли на etsy.com у латвійської майстрині.

Так про мій весільний букет сказав весільний фотограф. Насправді букет був доволі лаконічний, середній за розміром і живий за формою (тут прислухалася до фотографа, який порадив не обирати «мікрофон» із квітів). Та при цьому мав родзинку — серед жоржин із ніжно-фіалковим відтінком пелюсток, білих еустом, веронік та евкаліпту був сукулент. Відверто — довго вагалася щодо такого вибору, та мене обеззброїли слова флориста: «Я так хочу нарешті зробити такий букет!». Жодного разу не пошкодувала про своє «так» на цю пропозицію.

Тож, наречена, раджу тобі не бігти за тенденціями у флористиці. Обирай квіти, до яких відгукується серце, та які стануть гармонійним доповненням твого особливого образу.

До речі, за весільний букет може позмагатися твоя дружка, про нелегку та заразом цікаву долю якої далі розповість моя колега...