Свято має європейське коріння й бере свій початок від християнського свята Стрітення Господнього, коли визначали, чи буде рання весна за поведінкою тварин та погодними умовами. Традиція спостереження за бабаком була принесена до Північної Америки переселенцями з Німеччини. Вони вірили, що тварина, побачивши свою тінь у сонячний день, повернеться до своєї нори, що означатиме ще шість тижнів зими. Якщо ж тіні не видно, це свідчить про швидке настання весни.
Основні святкування проходять у місті Панксатоні (штат Пенсільванія, США), де живе найвідоміший бабак-прогнозист – Панксатоні Філ. Захід супроводжується урочистостями, парадами та виступами. Подібні традиції існують і в інших містах, зокрема в Канаді та навіть деяких європейських країнах.
У різних регіонах є свої «метеорологи» серед бабаків, серед яких:
Україна також має власні традиції, пов’язані з Днем бабака. Найвідоміший бабак-прогнозист – Тимко, який живе в Харківському зоопарку та щороку робить передбачення щодо приходу весни.
Цього року прогнозування відбудеться дистанційно, оскільки Тимко не впадав у повноцінну сплячку і перебуває у стані між дрімотою та активністю. Перевезення його до біостанції в Гайдарах може спричинити стрес для тварини, тому було вирішено залишити його у рідному середовищі у Великобурлуцькій громаді.
За традицією, якщо бабак бачить свою тінь, це означає ще шість тижнів зими; якщо не бачить — весна буде ранньою. Оскільки сьогодні в Харкові спостерігається похмура погода з низькими хмарами, ймовірно, що Тимко не побачив своєї тіні, що може свідчити про ранній прихід весни.
Останніми роками відсоток точності прогнозів бабаків оцінюється приблизно у 39–40%. Проте для багатьох це скоріше розважальний ритуал, ніж серйозний метеорологічний прогноз.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли магнітні бурі в лютому 2025 року: небезпечні для самопочуття дні