Коли в Києві перестануть вимикати світло та чи є шанс пройти опалювальний сезон без тривалих знеструмлень? На тлі російських ударів по енергетичній інфраструктурі ці питання хвилюють дедалі більше мешканців столиці. Виявляється, за сприятливих умов Київ міг би повернутися до стабільного електропостачання всього за тиждень. Однак є проблема, яка не дозволяє реалізувати такий сценарій.
Про це в інтерв'ю УНІАН розповів директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко. Він пояснив, чому столиця настільки залежить від електроенергії з інших регіонів та чи можна розв'язати проблему завдяки будівництву нових електростанцій.
За словами Олександра Харченка, енергосистема столиці могла б стабілізуватися досить швидко, якби Росія припинила атакувати українську енергетичну інфраструктуру.
Експерт пояснив, що за відсутності нових ударів уже через 3 дні Київ міг би перейти до значно м'якших обмежень електропостачання – не більше 4 годин на добу. А ще через 3-4 дні місто могло б узагалі обходитися без графіків відключень.
Однак зараз такий сценарій залишається малоймовірним. За останні три місяці російські війська практично щодня атакують високовольтні підстанції, через які електроенергія надходить до Київського регіону. Енергетики змушені постійно ремонтувати пошкоджене обладнання, але нові удари знову ускладнюють його роботу.
Харченко додав, що Росія регулярно завдає нових ударів, приблизно раз на тиждень відбувається середня хвиля атак, а раз на три тижні – масштабніша.
Ще одна серйозна проблема столиці – майже повна відсутність власного виробництва електроенергії. Після руйнування генеруючих потужностей Києва в січні 2026 року внутрішнє виробництво електрики суттєво скоротилося. Нині всі наявні джерела генерації разом забезпечують менш ніж 100 МВт.
Для порівняння: за нинішніх погодних умов Київ споживає приблизно 1-1,2 ГВт електроенергії. Якщо температура опуститься до -10 градусів, потреби столиці можуть зрости до 1,8-2 ГВт.
Тобто власного виробництва недостатньо навіть для повного забезпечення критичної інфраструктури міста. Основний обсяг електроенергії Київ змушений отримувати з інших регіонів через високовольтні мережі.
За оцінкою Харченка, на столицю припадає 12-15% загального споживання електроенергії в Україні. Саме тому пошкодження ключових підстанцій особливо відчутно позначаються на електропостачанні міста.
Виходом із ситуації могло б стати будівництво нових генеруючих потужностей безпосередньо у столиці. Це дозволило б зменшити залежність від постачання електроенергії з інших регіонів і частково компенсувати наслідки російських атак на мережі.
Олександр Харченко вважає, що навіть 700-800 МВт власної генерації суттєво покращили б ситуацію. У такому разі пошкодження високовольтних підстанцій не мали б настільки критичного впливу на забезпечення міста електрикою.
Проте швидко реалізувати такий проєкт не вийде. За оцінкою експерта, приватним інвесторам знадобилося б приблизно 3-3,5 року, щоб побудувати генеруючі потужності такого масштабу. Для держави цей процес може бути ще складнішим через бюрократичні процедури.
Нинішня ситуація не означає, що столиця обов'язково зіткнеться з тривалими відключеннями протягом усієї зими. За словами Харченка, за відсутності нових атак енергетики могли б відносно швидко покращити електропостачання. Однак постійні обстріли, пошкодження підстанцій і дефіцит власної генерації залишають Київ вразливим до нових проблем в енергосистемі.