Перехід Православної церкви України на новоюліанський календар змінив дати багатьох звичних свят. Серпневі Спаси — серед тих, що отримали оновлене місце в календарі, але зберегли свій зміст і значення.
У 2026 році вони випадають значно раніше, ніж звикли українці, адже розрив між старим і новим стилем становить 13 днів. Три Спаси традиційно завершують літній сезон. Кожне свято має власну символіку, ритуали та глибокий зв’язок із побутом українців.
Що означає свято:
Перший з трьох Спасів у 2026 році випадає на 1 серпня за новим календарем. Це свято має кілька народних назв — Медовий Спас, Маковій, Спас на воді. У церковному календарі цього дня згадують винесення Чесного Хреста Господнього. У народній традиції акцент зосереджений на меді, цілющих травах, воді та перших плодах літа.
Саме на початок серпня припадає перший повноцінний медозбір. Тому у давніх громадах цей день вважали межовим: завершувати літній цикл без благословення меду вважалося неправильним. Мед не їли до освячення — така дія символізувала подяку за врожай.
У цей день освячували воду у криницях, річках чи навіть у домівках. Вважалося, що вода набуває особливої сили та допомагає вберегти родину від хвороб. Жінки носили воду додому, вмивали нею дітей, а чоловіки використовували освячену воду для захисту господарства.
Що освячують:
У народі цього дня не починали великих робіт — вважалося, що краще присвятити час завершенню літніх справ, медозбору та домашнім обрядам. Столи прикрашали медовими стравами: пирогами, узварами, пряниками.
Церковне значення:
Яблуневий Спас збігається з Преображенням Господнім — одним із центральних християнських свят. За новим календарем це 6 серпня, тоді як за старим стилем українці звикли відзначати його 19 серпня.
Преображення символізує оновлення, перехід до зрілості — і саме тому народні традиції поєднали цей день із благословенням фруктів.
У цей період достигають перші сорти яблук, і вважалося, що до Спаса їх не можна куштувати, особливо матерям, які втратили дітей. Заборона мала глибокий духовний зміст: яблуко ставало символом пам’яті, а освячення — актом дозволу на радість від нового врожаю.
Що несуть у кошику:
У багатьох регіонах до кошика також додавали кілька колосків — на знак подяки за хліб.
Народні прикмети:
Завершальний Спас і його символіка:
Горіховий (Хлібний, Полотняний) Спас завершує низку серпневих свят. За новим стилем він припадає на 16 серпня.
Цей день поєднує одразу два пласти традицій: церковний — свято Перенесення Нерукотворного Образу Ісуса Христа; народний — початок збору горіхів і приготування першого хліба з нового зерна.
До кінця серпня більшість регіонів завершували жнива, і на стіл приносили перший коровай із нового зерна. Освячення хліба мало особливу вагу: без цього ритуалу родина не починала випікати щоденний хліб.
У деяких громадах саме на цей час випадало освячення полотна, яке ткали з нового льону. Цей звичай поступово зник, але назва залишилася в народній пам’яті.
Що освячують:
У багатьох селах цього дня господині пекли пироги з горіхами, робили медово-горіхові ласощі та частували сусідів.
Перехід ПЦУ на новоюліанський календар наблизив церковні свята до загальноєвропейського ритму. Нова система точніше відповідає астрономічним циклам і дає змогу синхронізувати дати з календарями більшості помісних церков. У результаті всі фіксовані свята «посунулися» на 13 днів назад.
Для багатьох сімей серпневі Спаси стали невід’ємною частиною щорічних ритуалів:
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Сонці стався найпотужніший спалах 2026 року: Землю накриває дуже сильна магнітна буря — як вберегтися