Для частини людей голосові повідомлення — швидкий спосіб поділитися новинами, а для інших — зайва витрата часу. Поки одні записують аудіо на кілька хвилин, інші воліють отримати коротке повідомлення, яке можна прочитати на ходу.. На тлі цього британське видання The Guardian опублікувало добірку сучасних правил етикету, що нагадують про важливість поваги до особистих кордонів. Про те, як змінюється культура цифрового спілкування, на основі матеріалу вище вказаного джерела розповіли в матеріалі Сніданку з 1+1.
Ставлення до аудіоповідомлень багато в чому залежить від ситуації. Наприклад, під час робочого дня, коли потрібно швидко опрацьовувати інформацію, текст на відмінну від голосового може бути значно практичнішим. Його легко переглянути, знайти потрібну деталь і повернутися до нього пізніше, коли з'явиться час. Натомість довге голосове доводиться прослуховувати, а іноді й повторювати запис, щоб не пропустити важливу інформацію.
Водночас аудіоформат має і свої переваги. Він дає змогу докладніше розповісти про подію, пояснити складну думку та передати емоції, які не завжди помітні в тексті. Саме тому люди звикли часто використовувати голосові для особистих розмов, коли важливі не лише слова, а й інтонація і перш за все голос.
У межах опитування Сніданку з 1+1 українці висловили різне ставлення до такого спілкування. Для когось голосові — звична частина листування, а хтось обирає їх лише за потреби. Серед згаданих ситуацій були й тривалі аудіо, які записували люди: один з учасників опитування пригадав дев'ятихвилинне повідомлення від керівника, яке так і не дослухав до кінця. Інша учасниця розповіла, що одного разу записувала голосове приблизно на пів години, обговорюючи особисте життя.
Універсального правила, яке забороняло б голосові повідомлення, немає. Проте цифровий етикет передбачає, що формат комунікації має відповідати змісту повідомлення та обставинам.
Короткі запитання, адреси, дати, конкретні домовленості й робочі завдання часто зручніше надсилати текстом. Так інформацію легше швидко переглянути, а за потреби — знайти в історії листування.
Голосові натомість можуть стати в пригоді, коли потрібно пояснити складну ситуацію, поділитися враженнями або розповісти історію, для якої кількох речень недостатньо. Важливо лише не перетворювати кожне повідомлення на довгий монолог, якщо ту саму думку можна висловити значно коротше.
Окреме питання — тривалість аудіо. Учасники опитування по-різному визначали межу прийнятного: для одних навіть три хвилини — забагато, тоді як інші готові записувати й слухати значно довші повідомлення. До речі, популярною функцією залишається прискорення відтворення, яке допомагає заощадити час.
Сучасні правила спілкування стосуються не лише голосових повідомлень. У добірці The Guardian ідеться про повагу до чужого часу та особистих кордонів у повсякденній комунікації. Це стосується й повідомлень поза робочими годинами, надмірно гучного відтворення відео в громадських місцях та інших звичок, які можуть створювати незручності для оточення.
У цифровому спілкуванні важливо пам'ятати: швидкість і зручність для однієї людини не завжди означають те саме для іншої. Тому варто зважати на контекст, добирати відповідний формат і не перевантажувати листування зайвою інформацією.