Соцмережі стали новим каталогом бажань, а фільтри з Instagram чи TikTok — новою нормою краси. Та чи можливо зібрати «ідеальне» обличчя як конструктор LEGO? І головне — чи варто? Запитали у пластичної хірургині клініки естетичної медицини LitaPlus.
«Те, що ми бачимо у зірок, — результат не однієї операції, а ще й роботи цілої команди: візажистів, косметологів, фотографів, стилістів. Плюс фільтри — суцільна оптична ілюзія. Це не «риси», це образ. А образ — це завжди унікальне поєднання. Перенести одну «модну» рису на інше обличчя — як прикріпити дверну ручку від ламборгіні до вантажівки. Вона гарна, але не впишеться», — пояснює Леся Баранюк.
Fox eyes / лисячі очі
Методика підтяжки зовнішнього кута ока для «погляду хижачки». Такий ефект часто створює не операція, а фільтр або професійний макіяж.
На реальному обличчі це може виглядати неприродньо — особливо у жінок із великими очима або низькою посадкою брів, бо візуально тягне всю верхню частину обличчя.
«Лисячі очі пасують далеко не всім. У когось це виглядає витончено — бо природно. А в когось — як вираз вічного подиву або агресії», — каже хірургиня.
Пластика контурів щелепи
Багато хто просить так званий «героїчний профіль». Він добре працює на обличчях із вузькою нижньою третиною. Але при широких вилицях, низькому чолі чи короткій шиї така щелепа обтяжує риси.
«Колись така щелепа сигналізувала: перед вами альфа, здатен загризти шаблезубого тигра. Це була потрібна функція: сире м’ясо треба було пережовувати, масивна щелепа — буквально питання виживання. Сьогодні — це радше генетичний бонус, ніж еволюційна необхідність. Але головне: сама по собі навіть ідеально контурована щелепа не гарантує гармонії. Бо справжня естетика — це баланс», — пояснює Леся Баранюк.
Ніс «як у Белли»
Тонкий, прямий, із легким заломом. Він справді гармонійно виглядає у поєднанні з виразними очима і вузьким профілем. Але якщо у пацієнтки м’які риси або широка основа носа, така форма буде виглядати чужорідно.
«Трюк «ідеального» носа в тому, щоб його не помічали. Він має розчинятись у симфонії обличчя. Якщо після операції всі питають: «О, ти зробила ніс?», — це промах. Має бути реакція: «Ти так класно виглядаєш, щось змінилось?». Якщо зробити ніс Белли Оксані, вона перестане бути Оксаною — і точно не стане Беллою», — зазначає Баранюк.
Перш ніж взяти до рук інструменти, хірург працює з пропорціями, геометрією й симетрією обличчя. Кожна людина має унікальну будову — і саме з нею, а не проти неї, треба працювати.
«У своїй роботі ми справді можемо користуватись так званим «золотим перетином» — пропорціями 1:1.618, які сприймаються як візуально гармонійні. Також існує поняття трикутника молодості — це співвідношення вилиць і підборіддя, яке з віком ніби «перевертається», і ми намагаємось його повернути. Є ще ортогнатичні лінії, зокрема E-line — вони допомагають оцінити, як співвідносяться ніс, губи і підборіддя в профіль. Ми аналізуємо лицьові площини: розташування очей, ширину вилиць, довжину середньої третини обличчя. Хірург оцінює довжину носа, нахил лоба, позицію губ, розмір очей, співвідношення вертикалей і горизонталей. Це не фантазія, а анатомічне мистецтво», — розповідає лікарка клініки Lita Plus.
Міф про «ідеально симетричне» обличчя — всього лише міф. Усі ми трохи асиметричні: одна брова вище, одна сторона щелепи активніша, кут рота — динамічніший. І це нормально.
«Ми не статуї. Та навіть у Венери Мілоської плечі не однакові. І животик у неї є», — додає Леся Баранюк.
Завдання хірурга — не вирівняти все до міліметра, а створити ілюзію симетрії, яка виглядає природно в русі.
Що варто запитати замість «зробіть як у Кім»?
Пластична хірургія — це не інструмент копіювання. Це інструмент вдосконалення власної індивідуальності. Найкраща операція — не та, після якої ви стаєте схожі на когось іншого. А та, після якої ви знову впізнаєте себе.
«Тренд минає — а вам із цим жити. Тому краще орієнтуватися не на хайп, а на себе. І довіряти тому, хто вміє вас побачити», — резюмує Леся Баранюк.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: