Православні та язичницькі традиції тісно переплітаються першої неділі після Великодня. Одна з назв цього дня - «красні гірки», і це дохристиянське свято. Наші пращури святкували цього дня весняне відродження. Люди збиралися на пагорбах, які називали «красними», тобто красивими. На цих влаштовували святкові обіди. Здебільшого смакували яєшнею та млинцями. Ці страви символізували сонце.
Православна церква першої неділі після Воскресіння Христового вшановує Антивел Великдень. Це грецьке слово, а префікс «анти» означає не «проти», а «замість», тобто повторення свята першої неділі після Великодня. Але в першу чергу це поминальний день, коли уся родина збирається біля могил своїх померлих родичів, друзів чи знайомих.
Священики наполягають, що найкраще вшанування пам'яті - це обмін великодніми привітаннями, молитва за упокій померлих, але з вірою у вічне життя, та частування нужденних крашанками та пасками. За християнськими віровченнями душа покійних насамперед потребує молитви і добрих справ заради неї.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скільки відпочиватимуть українці на травневі свята