В інтерв’ю Harper’s Bazaar вона розповіла про відносини з обранцем, а також про їх зустрічі у прифронтових містах. За словами Раміни, в Барвінковому вона почуває себе в більшій безпеці, ніж в Києві.
«Я намагаюся їздити хоча б раз на два тижні в Харківську область, раніше в Донецьку. В крайній поїздці була в Барвінковому. Там мені спокійно, я відчуваю себе комфортно, бо найспокійніше місце на цій планеті для мене — обійми мого хлопця. Коли наші стосунки тільки починалися, я розуміла, що ми маємо робити кроки назустріч одне одному: він військовослужбовець і не завжди може приїхати, тому інколи доводиться приїздити до нього. Інакше це не були б стосунки. Але водночас у мене якесь хибне відчуття. Коли їдеш у Донецьку чи Харківську область, то вже очікуєш на небезпеку і якось психологічно готуєшся. А в Києві, коли лежу в піжамі вдома, мені страшно по-іншому: я не готова до звуку «шахедів» чи обстрілів мирних будинків. Бо взагалі якого чорта я тут маю померти? Я довіряю і нашим військовим, і своєму хлопцеві. Але в Києві мені набагато страшніше, ніж там», - каже вона.
Раміна також пояснила, чому не розкриває імя коханого, та зізналась, що він відома людина:
«Він відома людина, поважний військовий. Уже писали, що я якось пов’язана з Азовом, бо мені вдалося взяти інтерв’ю у бійців цієї бригади під час їхньої служби. Потім, коли я поїхала на Зміїний, то, за плітками, вже була з кимось із ГУР. Я відповім так: приховувати ім'я коханого — це питання моєї та його безпеки. Я насправді захоплююся ним. Він пройшов шлях від піхотинця до командира. Простий хлопець із села, який всього досяг своєю кров’ю та потом. Якби не війна, ми б ніколи з ним не зустрілися… Публічність у цьому випадку — це зайвий шанс допомогти ворогу заподіяти нам шкоду. Тому наразі безпека понад усе. І ще є моменти пліток: коли людина невтомно працює і досягає успіху, одразу ж можуть почати говорити: «О, це він із Раміною, тому й командир». Або що я з ним заради власної вигоди. Знецінення — на жаль, одна з реалій нашої буденності», - пояснила вона.
Раміна прокоментувала і тему чайлдфрі, зазначивши, що її партнер проти усиновлення.
«Так, я дійсно не хочу власних дітей. Але мій партнер каже, що не хоче всиновлювати. Це складно, але я бачу приклади людей, які всиновлюють дітей, — наприклад, Інна Мірошниченко. Вони правильно кажуть, що, коли народжується твоя дитина, ти не знаєш, що з нею буде, якою вона виросте. Те саме стосується й дітей із сиротинців. Все залежить від виховання: якщо любиш, дбаєш, даєш підтримку — все буде гаразд», - зізналась вона.