Слово «ребелія» — архаїзм, яким у хроніках описували повстання та народні протести. І хоча походить воно з минулого, сьогодні набуває нового звучання. РЕБЕЛІЯ [1991] — це мистецький протест, нагадування про ціну нашої свободи. Це про те, що незалежність була не подарована, а виборена. І тепер — наш обов’язок її зберегти.
На сцені ожили образи тих, хто був голосом епохи й символом спротиву: Іван Світличний, Василь Стус, Алла Горська, В’ячеслав Чорновіл, Іван Дзюба, Лесь Танюк, Іван Драч, Леонід Кравчук та інші. Їхні ідеї та вчинки перетворилися на музику, слова і танець.
У головних ролях:
Валентин Фоменко, Роман Муленко, Роман Рогоза, Марія Деменко, Валерій Величко, Анна Одинець, Альона Якименко, Вікторія Бородай, Артур Пісковський, Григорій Нікіфоров, Віктор Ткаченко, Олексій Самойленко, Анна Андрух, Микола Шмундир, Олександр Заїка.
Творча команда:
На День Незалежності команда МУР презентує альбом РЕБЕЛІЯ [1991] на всіх стрімінгових платформах. А о 12:00 на YouTube-каналі відбудеться прем’єра лірик-відео, яке має побачити кожен. Це — емоційне нагадування про день, коли народилася незалежна Україна. І про те, що вона щодня потребує нашої турботи й захисту.
Після прем’єри у Києві мюзикл вирушає у всеукраїнський тур. Восени РЕБЕЛІЯ [1991] побачать глядачі в багатьох містах країни. Це шанс не просто подивитися виставу, а пережити історію разом із героями — наживо.
Це культурна ініціатива, що поєднує мистецтво, громадянську позицію та підтримку ЗСУ. Під час прем’єри у Києві був проведений збір коштів для 12-ї бригади НГУ Азов. За один вечір вдалося зібрати пів мільйона гривень.
Олександр Хоменко, режисер:
«Коли ми кажемо: «Наш час настав», ми маємо на увазі те, що попри війну, люди все більше тягнуться до культури. Щодня хтось переходить на українську. Щодня хтось купує українську книгу. Те, що незалежна молода команда МУР захоплює увагу тисяч глядачів історіями про видатних українців — це знак: наш час справді настав.»
Jerry Heil:
«Мрію, щоб навіть у найвіддаленіших селах знали й чули тих, хто творить нову українську культуру. МУР мене надихають. Їхні вистави зухвалі, чесні й влучні. Вони — як театр майбутнього, яке ми творимо вже зараз.»
Кажанна:
«Спротив триває. Важливо не бути мовчазними свідками, а стати активними учасниками цієї історії. Через біль і війну ми маємо пронести любов. До України, до ближнього. Мистецтво — мій спосіб говорити про це.»