До Дня Незалежності телеканал 1+1 Україна готує спеціальний випуск Вечірнього Кварталу, у якому актори та музичні гості говоритимуть про те, чим сьогодні живе Україна, а зі сцени звучатимуть нові жарти, музичні прем’єри та особливі номери.
У святковому випуску глядачі також побачать виступ гурту Антитіла. Напередодні прем’єри соліст гурту Тарас Тополя в ексклюзивній розмові з редакцією сайту 1plus1 розповів, як із роками змінювалося його розуміння незалежності, чому навіть пісні про війну для нього залишаються піснями про любов, що сьогодні робить його щасливим, як змінюються його діти та яку мрію він хоче здійснити після перемоги України.
Це день, за який заплачено дуже високу ціну. День, якому ми не маємо права зрадити. І ми мусимо боротися за цю незалежність на всіх фронтах, на всіх напрямках. Заради того, щоб її по-справжньому нарешті здобути. Не лише незалежність, а й повну суверенність.
Звісно, воно змінювалося в міру того, як я зростав. Перші зміни, перші відчуття, переосмислення цього факту, цього явища «незалежність» відбулися у 2004 році, коли я був учасником Помаранчевої революції, ще будучи курсантом.
Далі, звісно, Євромайдан, Революція Гідності, війна на Донбасі, анексія Криму. І далі повномасштабне російське вторгнення.
Це все, звісно, змінює ставлення до цього свята. І до цього факту самого, що ми живемо в країні, незалежність якої далася величезною і дається величезною ціною. І не маємо права ставитися до цього якось легковажно.
У Антитіл всі пісні про кохання. Це я кажу так завжди, по-філософськи. Зрештою, і про війну ми пишемо так само в контексті кохання і любові. Більше, мабуть, любові один до одного, любові чоловіка до жінки, любові мами до сина і таке інше.
Кохання — це більш вузьке таке поняття. Ми про любов. Антитіла — це про любов. Але, звісно, мотиви змінюються.
Важко писати веселі пісні, але, з іншого боку, ти розумієш, що треба писати веселі пісні, давати якусь надію, якесь світло, тому що така функція артистів. А хочеться драми, хочеться про те, що болить.
Мені ніколи не мріялося прямо про музичну колаборацію з Боно чи з Едом Шираном.
У мене є мрія інша. У мене є мрія, що після української перемоги вони приїдуть в Україну, і Боно, і Ед Ширан, і проведуть великий масштабний благодійний концерт на підтримку України.
А ще більше хочеться, щоб це сталося в Ялті, на стадіоні Авангард.
Оце було б класно.
Вони постійно змінюються, буквально щотижня щось нове усвідомлюють, ростуть, здобувають нові знання, життєвий досвід, проявляють свій характер у міру зростання.
Нещодавно півтора місяця вони були у моїх батьків, у моєї мами і вітчима, у Сполучених Штатах Америки, на відпочинку. Провели гарно час, літали в Домінікану, повернулися назад і буквально позавчора прилетіли.
І оцих півтора місяця, що я їх не бачив наживо, а лише по відеозв'язку, ми виросли, змінилися, приїхали більш усвідомленими. Я відчуваю це особливо по Марії. Вона такі розумні речі вже починає говорити. Вона вже так роздумує, розсудливо говорить про те, чого ще наприкінці весни я не чекав.
Тобто вони змінюються постійно.
Головне, щоб вони відчували батьківську любов. Я намагаюся максимум робити для того, щоб вони її відчували. У всіх проявах, не лише в емоційному, а щоб це була і повноцінна фінансова підтримка, і бути присутнім у їхньому житті як батько, і в побутовому плані, і так далі. І вся користь.
Конкретно цієї ночі Маруся і Марко залишилися в мене. І ночували в мене. Ми ходили гуляти з ними в парк.
Попри джетлаг, вони ще не можуть перелаштуватися на новий час. Врешті-решт всю ніч я майже не спав, тому що вони не спали.
Але я зловив себе на думці: Маруся повернулася з Америки і полюбила Майкла Джексона. І все, в мене таке велике дзеркало в квартирі є. Вона стоїть перед цим дзеркалом, просить увімкнути Майкла Джексона. І годину вона просто неймовірно круто танцює. Вона імпровізує, вона дуже талановита в танцях.
Я це бачу як творча людина, яка може оцінити не тому, що вона моя донька, а тому, що навіть абстраговано. І я от відчув себе щасливим, що вона проявляється так і вона не соромиться цього робити.
А ще їхали сюди на зйомку з Ігроленду, я їй поставив нашу нову пісню, і вона попросила прокрутити цю дорогу, поки ми їхали. Це десь, мабуть, разів сім вона грала по колу. Наша пісня майбутня, яку ми скоро випустимо.
Вона грала, і вона буквально з першого приспіву запам'ятала. Другий раз вона вже почала повторювати, а на сьомий раз вона вже вивчила і брідж, і куплети.
І каже: «Тату, це найкрутіша пісня, мені вона дуже подобається».
Ну і татко щасливий, тому що ми ж музиканти, ми про творчість. І коли дітям подобається те, що ти робиш, це насолоджує, це приносить, робить тебе щасливим.
Звісно, щоб усі рідні та близькі повернулися додому живими і здоровими. Всі ті, кого ви чекаєте вдома.
І правильної перемоги всім нам. Правильної перемоги.
Ну, це очевидно, що більшість із нас цього прагне. Завершення війни. Але я не прагну лише завершення війни. Бо завершення війни може бути дуже поганим насправді. Війна може закінчитися в поганий спосіб. І я цього точно не хочу.
А от я хочу, щоб ця війна завершилася правильно, справедливо.
Не пропустіть спеціальний випуск Нового Вечірнього Кварталу до Дня Незалежності 22 серпня о 19:00 на телеканалі 1+1 Україна! На глядачів чекають нові жарти про те, чим сьогодні живе Україна, музичні прем’єри, яскраві номери та особливі сюрпризи святкового випуску.