За новоюліанським календарем Православна Церква України 16 жовтня вшановує мученика Лонгина, сотника, та преподобного Лонгина, воротаря Києво-Печерського. З церковною датою пов’язані іменини, а в народній традиції збереглися звичаї та застереження, які передавалися з покоління в покоління. Перевірити дату вшанування можна в церковному календарі ПЦУ.
Мученик Лонгин, сотник, за християнським переданням, був римським воїном, який перебував біля місця розп’яття Ісуса Христа. Побачене переконало його у вірі в Христа. Згодом Лонгин постраждав за свої переконання, тому його шанують як мученика.
Також цього дня згадують преподобного Лонгина, воротаря Києво-Печерського монастиря. Він сумлінно виконував своє служіння при монастирських воротах і залишився в церковній пам’яті як приклад відданості чернечому життю.
За церковним календарем цього дня насамперед вітають чоловіків на ім’я Лонгин. Воно походить від латинського Longinus - давньоримського родового імені.
Іменини також можуть відзначати люди з іншими іменами залежно від календаря святих, якого дотримується родина. Тому перед публікацією повного переліку варто звірити його саме з календарем Православної Церкви України на 16 жовтня, щоб не додавати непідтверджених імен.
За народними повір’ями, цього дня уникали рукоділля, зокрема шиття та вишивання. Таке застереження пов’язували з традиціями Лонгинового дня. Водночас це народне повір’я, а не офіційна заборона Православної Церкви.
Також у побуті намагалися не сваритися з рідними, не загострювати суперечок і не перевтомлюватися. День радили проводити спокійно, без образ і поспішних рішень.
Віряни можуть помолитися святому Лонгину, відвідати богослужіння або присвятити час духовним роздумам. У молитвах традиційно просять здоров’я для рідних, сили витримати труднощі та миру в домі.
За народним звичаєм, серед домашніх занять обирали спокійні справи й готувалися до холодів: переглядали теплий одяг, діставали сезонні речі та впорядковували оселю. Особливу увагу приділяли родині та доброзичливим стосункам.
У народній традиції цей день пов’язували з підготовкою до холодного сезону та турботою про домашній затишок. Сезонні речі діставали із шаф, провітрювали й перевіряли, чи все готове до похолодання.
Повір’я про рукоділля та інші побутові застереження належать до народної культури й не є церковними приписами. Центральне значення церковного дня - вшанування святих Лонгинів та пам’ять про їхню відданість вірі.