За новоюліанським календарем Православна Церква України 17 жовтня вшановує пророка Осію та преподобномученика Андрія Критського. Цього дня також згадують мучеників Косму і Даміана Аравійських та їхніх братів Леонтія, Анфима й Євтропія, а також перенесення мощів праведного Лазаря Чотириденного, єпископа Кітійського.
Пророк Осія жив у VIII столітті до Різдва Христового та належить до дванадцяти малих пророків Старого Завіту. У своїх пророцтвах він закликав людей відмовитися від несправедливості, не відступати від віри й пам’ятати про милосердя. Його слова увійшли до біблійної Книги Осії.
Також цього дня згадують преподобномученика Андрія Критського, який постраждав за шанування святих ікон під час іконоборчих переслідувань. У церковній традиції його вшановують за мужність і відданість християнським переконанням.
Крім того, церковний календар згадує мучеників і безсрібників Косму та Даміана Аравійських і їхніх братів Леонтія, Анфима й Євтропія. Цього дня також вшановують перенесення мощів праведного Лазаря Чотириденного, єпископа Кітійського.
17 жовтня іменини можуть відзначати чоловіки з іменами Осія, Андрій, Косма, Даміан, Леонтій, Анфим, Євтропій і Лазар. Конкретний перелік залежить від церковного календаря та святого, на честь якого людину назвали під час хрещення.
Осія - давньоєврейське ім’я, яке пов’язують зі значенням «спасіння».
Андрій - ім’я грецького походження, що означає «мужній» або «відважний».
Косма - походить від грецького слова kosmos, яке означає «світ» або «порядок».
Даміан - ім’я грецького походження, яке традиційно тлумачать як «той, хто приборкує».
Леонтій - грецьке ім’я зі значенням «левовий» або «подібний до лева».
Анфим - походить від грецького імені Анфімос, пов’язаного зі словом «квітка».
Євтропій - грецьке ім’я, яке пов’язують зі значенням «гнучкий» або «спритний».
Лазар - походить від давньоєврейського імені Елеазар і означає «Бог допоміг».
За народними повір’ями, цього дня не радили грати весілля та вінчатися. Вважалося, що шлюб, укладений у цю дату, може супроводжуватися сварками й непорозуміннями. Це народне застереження, а не церковна заборона на одруження.
У деяких календарних традиціях також радили уникати суперечок і необдуманих рішень. Такі звичаї відображають народні уявлення, а не обов’язкові правила для вірян.
Віряни можуть відвідати богослужіння, помолитися пророку Осії та преподобномученику Андрію Критському, попросити духовної підтримки, здоров’я для рідних і миру в домі.
У побуті середину жовтня традиційно використовували для підготовки до холодів. Перевіряли теплий одяг і взуття, діставали сезонні речі, впорядковували оселю та завершували господарські клопоти перед зимою.
Наші предки спостерігали за небом, деревами й поведінкою птахів, щоб передбачити зміну погоди та наближення зими.
Червона вечірня зоря віщувала сильний вітер.
Птахи настовбурчували пір’я перед погіршенням погоди.
Ворони сідали на нижні гілки дерев, коли очікували вітру.
Відліт диких гусей вважали ознакою завершення бабиного літа.
Раннє линяння голубів пов’язували з наближенням морозів.
Нічний заморозок сприймали як передвісник раннього настання зими.
Тепла погода вдень навіювала сподівання на м’якшу зиму.
Перший сніг вважали ознакою можливого весняного водопілля.
Якщо на деревах залишалося багато листя, очікували затяжної зими.