Українські зими поступово змінюються під впливом глобального потепління. Звичні тривалі морози дедалі частіше чергуються з відлигами, а сніговий покрив не завжди затримується надовго. За оцінками науковців, упродовж XXI століття температури продовжуватимуть зростати, а сезонний розподіл опадів змінюватиметься.
Водночас не варто очікувати, що сніг і морози повністю зникнуть. Кліматичні тенденції характеризують багаторічні зміни, а не погоду в конкретному місяці чи році.
За кліматичними оцінками, потепління в Україні триватиме в усі пори року. Особливо помітні зміни очікуються в холодний період, коли підвищуватимуться мінімальні температури повітря.
Це означає, що морозні ночі та тривалі періоди з мінусовою температурою можуть ставати рідшими. Відлиги частіше перериватимуть холодні періоди, а звичний зимовий режим поступово змінюватиметься.
Про подальше потепління українського клімату розповів й кліматолог Віталій Шпиг. За його оцінкою, у найближче десятиліття тенденція до тепліших зим зберігатиметься, а без скорочення глобальних викидів парникових газів зміни можуть посилитися.
Підвищення температури впливатиме не лише на кількість морозних днів, а й на зимові опади. За плюсової температури замість снігу частіше може випадати дощ або мокрий сніг. Навіть після снігопаду покрив швидше танутиме під час відлиги.
Кліматологиня Віра Балабух у коментарі про майбутню зиму звернула увагу на можливе збільшення кількості опадів цієї зими на 20-40%. Водночас, за її словами, часті плюсові температури можуть сприяти швидкому таненню снігу.
Важливо розрізняти кількість опадів і тривалість снігового покриву. Навіть якщо опадів стане більше, це не обов'язково означатиме сніжнішу зиму.
Температурні зміни не будуть однаковими для всіх областей. Україна має різні кліматичні умови, тому навіть за загального потепління регіональні відмінності зберігатимуться.
Кліматологиня Віра Балабух пояснила, що найтепліші зимові умови традиційно характерні для Закарпаття та південних областей. Натомість на сході й північному сході холодніше, а вплив континентального клімату сприяє сильнішим температурним коливанням.
У західних областях частіше відчувається вплив вологих атлантичних повітряних мас, які приносять хмарність і опади. У східних регіонах частіше встановлюється антициклональна погода, за якої вночі повітря може суттєво охолоджуватися.
Окремої уваги заслуговують Карпати. За даними експертів, через кліматичні зміни зимовий сезон у горах уже скоротився приблизно на 8-10 днів. Це впливає на гірські екосистеми, зимовий туризм та умови для накопичення снігу.
Попри загальне потепління, Україна й надалі переживатиме періоди відчутного холоду. Причиною можуть бути вторгнення арктичного повітря, які здатні різко знижувати температуру навіть посеред відносно теплої зими.
Це підтверджують і прогнози на сезон 2026-2027 років. Начальниця відділу комунікації з медіа Укргідрометцентру Наталія Птуха повідомила, що середньомісячна температура цієї зими може бути на 1-2 °C вищою за кліматичну норму. Водночас можливі похолодання тривалістю від трьох до десяти днів.
Кліматологиня Світлана Бойченко також застерігає від припущення, що кожна наступна зима обов'язково буде теплішою за попередню. На тлі загального потепління можливі холодні сезони та значні коливання температури. Про це вона розповіла у червні 2026 року.
Зміни зимового клімату матимуть наслідки не лише для повсякденної погоди. Менша тривалість снігового покриву може впливати на запаси вологи в ґрунті, умови перезимівлі озимих культур і водний баланс окремих регіонів.
Часті переходи температури через нуль також створюватимуть сприятливі умови для ожеледиці. Після відлиги поверхні можуть замерзати, а мокрий сніг і дощ у поєднанні з похолоданням підвищуватимуть ризик небезпечних погодних явищ.
Отже, українська зима не зникне, але її звичний вигляд поступово змінюватиметься. Тривалі морози можуть ставати рідшими, сніг затримуватиметься на землі менше часу, а відлиги частіше перериватимуть холодний сезон. Водночас сильні похолодання та снігопади залишатимуться частиною української зими.