Вже 1 вересня на Київстар ТБ вийде перший original-серіал платформи — Вітя. Це драмеді про автослюсаря з Лубен, який мріє стати психологом. Роль Віті виконує актор Віктор Дуфинець — глядачі можуть знати його з Розсміши коміка чи Ліги сміху. Але Вітя — новий етап: серйозніший, глибший, з великою вірою в людську історію.
В ексклюзивному інтерв'ю сайту 1plus1 Віктор відверто розповвів про свої перші ролі та поділився, як формував шлях до акторства та чому зйомки разом з коханою стали особливим досвідом для нього.
Розкажіть трохи про свій шлях у мистецтві — з чого все починалося? Як ви взагалі прийшли до акторства?
Я з родини, де не було акторів. Не було взагалі якоїсь сцени поруч. Але я з дитинства хотів виступати — хоч десь. І як тільки з’являлася така можливість — одразу йшов. У школі — якісь мініатюри, імпровізації, але тоді я ще не думав, що це може стати професією. Просто був внутрішній потяг до цього.
Далі — був гумор. Я довго займався ним у різних формах: виступав на Розсміши коміка, у Лізі сміху. Це був чудовий досвід, де я вчився розуміти глядача, відчувати темп, реагувати на аудиторію. Але поступово я почав відчувати, що мені замало лише гумору. Хотілося глибших історій, ролей, де не тільки розсмішити, а й розказати щось важливе.
І, зрештою, я вирішив вступити до Української кіношколи. Це було свідоме рішення — піти в навчання, отримати базу, структуру, глибину. І я не пошкодував. Там я зрозумів, що таке справжнє акторське перевтілення, як будуються сцени, як працювати з режисером, партнером. Це дуже сильно мене змінило — я вийшов звідти з іншим ставленням до професії.
Акторство для мене — це не просто спосіб заробляти чи бути впізнаваним. Це — спосіб говорити з людьми. Це — мова, яку я вчу і хочу вивчати далі. Бо іншої для себе я не уявляю. У мене, як я жартома кажу, немає плану Б.
Ми пам’ятаємо вас за участю в Розсміши коміка, Лізі сміху. Як ці гумористичні проєкти вплинули на ваше майбутнє? Чи допомогло це якось у створенні Віті?
Ці проєкти дали мені неймовірно багато. По-перше, вони сформували мене як артиста, як людину, яка має виходити на сцену й одразу ловити реакцію залу.
І от Вітя — це як результат усього того досвіду. У серіалі дуже багато комедійного, але це не стендап, не просто жарт. Це історія. І я розумів, що не можна грати «в лоб». Потрібно знайти тон — живий, правдивий. І тут гумористичне минуле мені допомогло, бо я знаю, як працює ритм комедії. Але я також знав, що цього недостатньо — і треба копати глибше.
Чи пам’ятаєте момент, коли вперше відчули: «Я актор»? Що це був за досвід?
Не було якогось конкретного дня, це був певний період часу, коли я вступив навчатися на актора. Були різні вистави, і після однієї дипломної вистави я почав це відчувати й зміг сказати вголос: «Я — актор». Це була перша курсова дипломна вистава за п’єсою Бертольда Брехта Кавказьке крейдяне коло, де я грав одну з головних ролей.
Це була така точка, де я зламався як людина і як актор — чи зможу я це зробити? Але я зміг. За відгуками, було видно, що глядачі вірили. І це був момент, коли я подумав: «Ого, я це зробив, я актор, я можу себе так називати».
Вже зараз ви вважаєте себе більше актором, сценаристом, чи все ж таки гумористом?
Це важке питання — бо я не розділяю ці речі. Я сценарист, бо мені потрібно самому написати те, що хочу сказати. Я актор — бо хочу це показати. І я гуморист — бо без іронії я просто не я. Це все — частини мене. Але якщо говорити про те, до чого я найбільше прагну зараз — то це акторство. Бо воно дає найширший спектр: і драму, і гумор, і все між ними.
Як ви визначаєте для себе хорошу акторську гру? Що ви вважаєте найважливішим у виконанні ролі?
Хороша акторська гра — це коли ти не замислюєшся, що робить персонаж на екрані, не ставиш зайвих питань, а просто дивишся і усе відчуваєш, розумієш. Це ознака справжньої гри — коли глядач не розуміє, що це гра, а занурюється в історію і йому цікаво слідкувати.
Для себе я відчуваю це, коли повністю сфокусований на дії персонажа, коли взаємодію з ним або з іншими, і при цьому зовсім не відчуваю, скільки часу це триває. Коли немає зайвих думок — це і є момент хорошої акторської гри.
Як ви формували характер Віті у серіалі? Чи були якісь реальні прототипи?
Я не можу сказати, що герой списаний з конкретної людини — швидше це збірний образ, де багато спостережень команди, досвіду, навіть елементів біографій.
Я з самого початку хотів, щоб Вітя був справжній. Жива людина — з мріями, комплексами, болями. Я багато думав, як би він говорив, як реагував би на ситуації, що підносить йому настрій, що дратує. І головне — чому він хоче стати психологом. Бо це трохи абсурдно звучить, але коли ти розумієш його мотивацію — це вже не смішно, а щемливо.
Які акторські навички вам довелося найбільше розвивати для серіалу Вітя?
Найскладніше було працювати в паузі. У сцені, де нічого не відбувається зовні, але всередині все кипить. Це найцікавіше — і найстрашніше для актора. Бо ти не можеш сховатися за текст, жарт або ефект. Ти просто стоїш — і маєш бути в стані.
Ще важливим викликом стало — довіритися партнерам і знімальній групі. Ти не можеш самотужки витягнути емоційну сцену, якщо не довіряєш тим, хто поруч. У Віті було багато особистих моментів, де ти мусиш бути абсолютно відкритим. І це вимагає не просто техніки — це про довіру, вразливість, сміливість бути слабким.
Якою була твоя найперша роль? Чи відмовлявся ти колись від ролей і чому?
Перша роль була в короткометражці на початку навчання в кіношколі. Я грав молодшого брата, дивного хлопця, який важко спілкується і любить мурах. Роль була без слів.
Потім через пів року я знімався в комедійному короткометражному фільмі разом із другом, який також грає в нашому серіалі. Там я трохи писав сценарій і грав одного з двох горе-грабіжників. Це був перший раз, коли я по-справжньому поринув в акторство та отримав гарні відгуки.
З повного метру чи серіалів першою була невелика роль у серіалі Скажені сусіди - 2. Я проходив проби, робив комедійні варіанти, і мене затвердили. Спершу мала бути одна-дві сцени, а вийшло більше, я грав практично весь проєкт. Також були невеликі ролі у серіалах Прикордонники, Батя та Хазяїн, але Вітя — це вже абсолютно інший та новий формат для мене.
У серіалі також грає ваша дівчина. Як це — працювати разом на знімальному майданчику? Чи виникали ревнощі?
Було класно і кайфово. Звичайно, були моменти, коли треба було ділити простір і час у сценах, щоб один одному не заважати, але це нормально. Ми підтримуємо та розуміємо один одного.
Валя відчувала цю роль як свою, краще ніж я, і це нормально — кожен актор вкладає у роль щось своє. Були мінімальні моменти, коли треба було домовлятися, але сварок не було.
Ми любимо конкуренцію, вона нас мотивує. Якщо хтось щось робить добре, ми підтримуємо одне одного. Це допомагає рухатися вперед.
Завершуючи розмову, Віктор зізнається: «Для мене Вітя — це можливість показати людську історію, яка може надихати й давати надію. Я радий, що Київстар ТБ дає шанс створювати такі проєкти, де можна бути чесним і справжнім. Сподіваюся, глядачі відчують ту щирість і тепло, які ми вкладали в цей серіал».
Прем’єра Віті вже 1 вересня на Київстар ТБ — не пропустіть цю щиру й живу історію про мрії, боротьбу та силу змін.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Я десять років була самотня»: Наталя Могилевська зробила відверте зізнання про своє особисте життя