Покрова Пресвятої Богородиці нагадує про подію X століття у Константинополі: за переказами, під час нічної молитви у Влахернському храмі Богородиця явилася вірянам і розпростерла над ними свій омофор як знак захисту та заступництва. Відтоді свято стало символом Божої опіки та духовної підтримки.
У цей же день шанують ікону Ласкава Станіславська XVII–XVIII століття, що понад 200 років зберігалася в місті Станіславі (сучасний Івано-Франківськ). У 1742 році ікона заплакала, після чого її почали вважати чудотворною. Відомо про численні випадки зцілення, зокрема від тяжких хвороб. Оригінал ікони нині перебуває у Польщі, а в Івано-Франківську зберігається освячена копія.
Для українського народу це свято має особливе значення — з ним пов’язані традиції козацтва, воїнів-захисників та осіннього обжинкового циклу.
Наші предки уважно стежили за погодою цього дня, щоб передбачити зиму й весну:
У народі казали: «Покрова криє землю то листом, то снігом», адже саме з цього часу осінь зустрічається із зимою.
► Займатися важкою фізичною працею — рубати, копати, різати.
► Виконувати хатні справи — прати, прибирати, займатися рукоділлям.
► Позичати гроші — інакше вони «не водитимуться» в домі.
► Сумувати та нарікати — навпаки, слід дякувати Богові й Пресвятій Богородиці за все, що маєте.
Іменини цього дня за церковним календарем відзначають: Петро, Роман, Олександр, Микола, Іван, Михайло, Георгій, Віра, Олексій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли День захисників і захисниць України 2025: чому змінилась дата свята та чи буде вихідний в цей день