На Тернопільщині, у невеликому містечку Вишнівець, розташований палац козацько-королівського роду Вишневецьких. Це один з небагатьох замків на території України, якій попри всі історичні перепетії зумів зберегти свій оригінальний вигляд. Невідомі факти про замок у Вишнівці розповів Акім Галімов у проєкті "Українські палаци. Золота доба".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Привиди, таємничі смерті та алхімічні досліди: невідома історія найславетнішого замку Львівщини в "Українські палаци. Золота доба"
Найвідоміший представник роду Вишневецький Дмитро "Байда" відомий нам як засновник Запорізької Січі. Саме він у середині 16 століття закладає оригінальний фундамент майбутнього родинного маєтку. Тоді ця частина України входила до складу Речі Посполитої, яка активно воювала з Османською імперією. Так, у 1672 турки нищать Вишнівець, і разом з тим козацький палац. Тогочасним королем Польщі був представник династії Вишневецьких. Він на 12 років скасовує податки для місцевого населення, аби ті мали змогу відновити своє містечко.
Відбудовує палац праправнук Байди Михайло Сервацій, який обіймав посаду великого гетьмана литовського. Він входив до вузького кола осіб, які керували країною, тому його життя постійно було під загрозою. Так, у 20 років на нього скоїли був замах, у результаті якого Михайло втратив великий палець лівої руки. Попри блискучу кар'єру, політик був нещасливим в особистому житті. Він тричі був одружений, останній шлюб — з представницею видатного роду Радзивілів. Задля неї він побудував у замку точну копію дзеркальної кімнати Версалю — небачену розкіш тієї епохи. Усі зусилля були спрямовані на народження сина, однак спадкоємець так ніколи й не з'явився. На цьому закінчився видатний рід Вишневецьких.
Фото: Сергій Качанов
Маєток успадковує онука Михайла, яка вийшла заміж за польського аристократа Міхала Єжи Мнішека, який по материнській лінії був нащадком князів Вишневецьких. Він був великим коронним маршалом, фактично другою особою у країні після короля. За його часів замок зазнає розквіту та стає місцем візиту польського монарха.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому на місці розкішного козацького палацу зараз фермерське поле: відповів Акім Галімов
У 1787 королівська свита приїжджає до Вишнівця та стає свідком грандіозного прийому. Монарха розважають європейськими музикантами, театральною постановкою, феєрверками та спеціальною ілюмінацією. Усе це дійство справляла враження великого карнавалу.
Особливо короля тішить велика портретна зала із зображеннями польських монархів та представників роду Вишневецьких. Придворний історик записав, що король захопився портретами більше, аніж усією іншою розважальною програмою.
Поруч з палацом Міхал Єжи розбудовує великий парк, у якому була оранжерея з екзотичними апельсинами та інжирами. Справжньою прикрасою стала альтанка у староримському стилі. Так вона виглядала тоді:
Однак "золота доба" замку швидко закінчилася. Незадовго після від'їзду короля Річ Посполита припиняє існування, а Вишнівець опиняється у Російській імперії. За наступне століття маєток кілька разів змінює власників аж до більшовицької революції у 20 столітті.
Більшовики нищать вишукану дзеркальну залу та перетворюють на РАЦС. Бальна зала, у якій приймали короля, стає типовим радянським місцем для урочистостей. Територію парку віддають під приватну забудову та стадіон.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Прокляття" козацького роду на Сумщині: історія маєтку Галаганів в "Українські палаци. Золота доба"
Наразі відбувається відновлення палацу до його оригінального вигляду. Уже була відтворена дзеркальна кімната, тривають подальші реставраційні роботи.
Детальніше дивіться у повному відео проєкту "Українські палаци. Золота доба":
Loading...