Шоу "Голос країни. Перезавантаження" закінчилося менше, ніж два тижні тому, але в житті наших учасників вже відбулося багато позитивних змін. Фіналіст проекту Михайло Мирка розповів сайту "1+1" про свої найближчі плани.
- Михайле, коли ти по-справжньому усвідомив, що шоу для тебе завершилося? Тоді на сцені "Голосу" чи вже вдома?
- Шоу для мене не скінчилося. Мене сповнює радість від того, що я прийшов на цей проект. Я і досі отримую багато відгуків від людей, звідусіль лунають подяки. Це дуже приємно і підтримує мене морально. "Голос країни" дав мені нове дихання, нову сходинку в житті. Лишилося тільки творити. Я би хотів писати авторські пісні й нести їх у світ.
- Як гадаєш, чому глядачі, які тебе дуже підтримували, не так активно голосували за тебе у фіналі?
- Я дуже вдячний усім, хто за мене вболівав тоді й тим, хто підтримує зараз. А чому не проголосували? Думаю, мені просто не пощастило. Я дуже задоволений результатом і в жодному разі не вважаю це програшем. Переконаний, що на проекті ніхто не програв. Навіть ті, хто вибув іще до "батлів". Усі вони поставили собі мету і йшли до неї: аналізували власні виступи, вчилися покладатися на себе.
- Чого з того, що було на проекті, тобі зараз бракує найбільше?
- Підтримки тренера Тамари Михайлівни.
- У ефірі Тамара сказала, що в тебе велике майбутнє. Вона не пропонувала тобі співпрацю?
У серпні я виступлю на концерті Тамари, який відбудеться у Тбілісі. Там я б хотів заспівати пісню "Delilah". Я дуже щасливий, що наставниця не залишила мене напризволяще. Ми дуже тепло прощалися.
- За кого у фіналі ти вболівав після того, як покинув проект?
- За Олю. 100 відсотків за неї. Вона тоді впала й поранила руку. А ми ж, мужчини, повинні підтримувати жінок.
- Ти дивився продовження шоу у залі? Чи пішов деінде?
- Я був за лаштунками. Пішов попив чаю, зібрався з думками. А потім дивився завершення шоу в інтернеті.
- Чий номер тобі сподобався найбільше?
- Мій. Попри те, що я дуже самокритична людина.
- Чи порівнював ти свій виступ у фіналі з тим, із яким постав на "відборі наосліп"?
- Я дуже змінився. Почав значно вільніше почуватися на сцені. Помітно, що тепер мені хочеться більше віддаватися глядачеві.
- Усіх фіналістів у залі підтримували родичі. Чи приїжджали твої батьки на ефір?
- Батьки не могли покинути господарства. Тож були тільки друзі зі Львова, а з села - нікого. Як не крути, а дорога не близька. Спочатку треба добратися до Львова, звідти – до Києва, потім зорієнтуватися у великому місті. А мої ж друзі-односельці в столиці ніколи не були. Це тільки я наважився приїхати. І зовсім не шкодую, що ризикнув.
- Як після фінального ефіру тебе зустрічали в селі?
Я ще не був вдома. Тож мені тільки належить побачитися з найріднішими. Я зараз у Львові бігаю у справах. Ходжу на зустрічі з приводу аранжувань. Словом, намагаюся щось робити.
- Ти вже визначився з власним стилем у музиці?
- Зараз ще тяжко сказати. Це, певно, буде щось схоже на Алесандро Сафіна. Я не хочу, виконувати суто оперу. Не кожен зараз слухає класику, тож її треба подавати в правильній інтерпретації.
- Чи не плануєш переїжджати до Києва?
- Якщо отримаю якусь творчу пропозицію, то обов'язково.
- У соцмережі ти написав, що незабаром співатимеш пісні для України і не тільки? Що ти мав на увазі під фразою "не тільки". Ти погодився на пропозицію виступати в Іспанії?
- Я зараз роблю закордонний паспорт, але не знаю, як воно буде. Я б дуже хотів співати в Україні. І вдячний, що люди дали мені такий шанс. Але поїхати за кордон і показати, що українці вміють і можуть співати, як на мене, важливо.
Скажу чесно, "Голос країни" змінює людей. Я змінився. Не знаю, в який бік, але люди кажуть, що в кращий.
- У тебе є імунітет до "зіркової хвороби"?
- До мене підходять на вулицях, дякують мені, беруть автографи… Якщо люди дарують усмішки, позитивні емоції, яка там може бути зіркова хвороба? Я не знаю, що це таке. Певно, це болячка тих, хто важливість власної персони ставить вище за глядацьку любов.