Цієї неділі, 28 травня, святкуємо День Києва. Тож пропонуємо відкласти справи та насолодитися красою міста. Почнімо нашу міні-подорож від Спортивної площі до Байкового кладовища! Дорогою ми побачимо цікаві локації: Синагогу Бродського, НСК «Олімпійський», де проходили матчі Євро-2012, київський Планетарій, Костел святого Миколая, Національний Палац Україна. Також відвідаємо Володимирський ринок і спуститимося до річки Либідь. Опісля, бажано ближче до вечора, зайдемо на легендарне Байкове кладовище.
Читайте також: Куди піти на День Києва: прогулянка бульваром між двома відомими площами.
Одна з трьох синагог Києва. Її побудували 1898 року за проектом архітектора Георгія Шлейфера на гроші і на честь Лазаря Бродського - «цукрового короля» і мецената, який фінансував безліч важливих київських установ, в тому числі заповідав місту гроші на будівництво критого ринку, виділяв кошти на Київський політехнічний інститут, будівлю Оперети та будівництво єврейської лікарні в Києві.
У будівлі Синагоги, закритій Радянською владою у 1926-му, хто тільки не жив і не працював, поки у 1955 році тут не почав працювати Київський академічний театр ляльок. У 70-х роках у зв'язку з реконструкцією добудували фасад і перебудували верхній поверх. У 90-ті, поки театр ще працював, єврейська релігійна громада займала лише частину будівлі. Зараз ця будівля повністю належить громаді. У холі є невеликий, але дуже цікавий музей.
Національний спортивний комплекс Олімпійський, який змінив багато назв, - центральна арена для проведення футбольних матчів. Перш за все, домашніх матчів національної збірної України з футболу і матчів футбольного клубу «Динамо». Також це масштабний майданчик для проведення концертів. Стадіон зазнав декілька реконструкцій, остання трапилася напередодні Євро-2012, коли Україна приймала чеспіонат. Тепер місця стало більше, огляд поля кращий, а сидячі місця накриті так, щоб на них не потрапляв дощ. Є сенс прогулятися стадіоном у компанії екскурсовода: екскурсії проводяться щодня, крім матчевих днів. Це найкращий спосіб в максимально стислий термін дізнатися історію та легенди цієї славетної локації.
Loading...
Київський планетарій
Перший планетарій в Україні. Науково-розважальний комплекс складається з двох підрозділів: власне планетарій і кіноцентр АТМАСФЕРА 360. У планетарії постійно відбуваються сеанси з лекціями на тему космосу та всесвіту та проходять екскурсії.
АТМАСФЕРА 360 ° - сферичний кінотеатр, цифра 360 якраз вказує на кількість градусів зображення повнокупольного екрану. Відео на екран транслюють 16 проекторів. Це навіть краще, ніж 3D. Тут також працє парк атракціонів із сенсорними поверхнями і проекційною відеоанімацією розважально-пізнавального характеру.
Велика Васильківська починається на Бессарабці і закінчується на Голосіївській площі. Тут збереглася забудова кінця XIX - початку XX століть в практично первинному вигляді. Найпримітнішими локаціями на вулиці є Театр Оперети (раніше Троїцький народний будинок), Костел святого Миколая, Палац Україна, Володимирський ринок і Поліцейський садок.
Раніше на місці скверу, розташованоuj на перетині вулиць Велика Васильківська, Івана Федорова і Володимира Антоновича, була так звана Кінна площа. Тут до кінця XIX століття проходили кінні ярмарки. Зараз в народі за цим парком закріпилася назва Поліцейський садок. У XIX столітті поруч зі сквером знаходилася будівля Поліцейської академії, вулиця Федорова носила назву Поліцейська, а в самому сквері часто давав концерти духовий оркестр міської поліції. У парку є дореволюційний литий фонтан - один з двох фонтанів Термена, які працюють.
Раніше сюди часто заходили письменник Олександр Купрін та композитор Олександр Вертинський, зараз в гарну погоду в обід сходяться офісні працівники, а студенти ІнЯза прогулюють лекції.
Шедевр неоготики, Миколаївський костел створений за проектом Владислава Городецького. Архітектор пізніше його допрацював: конкурс виграв студент Станіслав Воловський, але довести будівництво до задуманого йому не вистачило досвіду. Будівництво тривало з 1899 по 1909 рік. Задумуючи проект, Городецький надихався Нотр-Дамом, тому на фасаді з'явилися грифони, чудовиська, які підтримують колони на вежах, і повзучі створіння на арках. Багато в чому, завдяки задуму архітектора, при будівництві костелу проявилися новаторські на той момент методи. Фундамент заклали на бетонних палях, а в конструкціях використовувався залізобетон, який так любив Городецький.
ОргАн, який належить Національному будинку органної та камерної музики, спеціально створили майстри фірми Рігер-Клос. Це найбільший орган в Києві, і вже 25 років він крім концертів використовується під час богослужінь римо-католицької громади столиці. А в 2001 році костел відвідав сам Папа Римський Іоанн Павло Другий.
Один з найбільших концертних залів України. Був відкритий у 1970 році. Сцена може вмістити близько півтори тисячі осіб, приміщення близько чотирьох тисяч, до того ж у залі відмінні акустичні властивості.
Це майданчик для концертів статусних зарубіжних оперних і поп-зірок, наприклад Патрісії Каас, Монсеррат Кабальє, Лучано Паваротті та метрів української естради.
Один із центральних ринків міста. Спочатку базар розташовувався на площі, на якій зараз стоїть Палац Україна. Сучасний варіант будували з 1965 по 1968 роки. Він складається з центрального торгового павільйону, його оточують відділи з різною їжею, на вулиці розташовано безліч торгових рядів. Сама будівля перекрита збірною залізобетонною вантовою оболонкою, а дах виглядає досить незвично - у вигляді козирків-трикутників, які опускаються до центру.
На ринку можна купити сухофрукти, горіхи і суміші пряних трав хорошої якості, свіжоспечені в тандирі узбецький хліб з візерунком, всередині ринку є кілька прилавків з китайськими і італійськими продуктами.
На території ринку є невеликий храм - Володимирський. Культову будівлю спочатку побудували в 1757 р. на місці Печерської фортеці, в районі нинішнього музею Київської фортеці. У 30-х роках 19 століття його перенесли на місце нинішнього Палацу Україна і згодом площа і ринок, які виникли навколо храму, отримали назву Володимирські. На початку 20 ст. дерев'яний старий храм вирішили замінити на кам'яницю, але в середині 30-х років його зруйнували.
Сучасну будівлю храму звели вже на території нинішнього Володимирського ринку у 2005 році. Бічний фасад церкви прикрашає настінна ікона небесного покровителя храму - святого Володимира. У храмі знаходиться ковчег із часточками мощей декількох святих.
Ця вулиця відома з середини ХІХ ст. під назвою Володимирська, а в 1869 році стала Либідсько-Володимирівською, на честь церкви князя Володимира, яка в ті часи влаштувалася на тогочасній Володимирській площі. Сучасна назва використовується з минулого століття.
Частину цієї вулиці займає бульварна алея. На ній у 2008 році відкрився пам'ятник Казимиру Малевичу - білі балки утворюють куб, який стоїть на чорному квадраті.
Недалеко протікає річка Либідь. Вона названа на честь відомого персонажа - сестри засновника Києва. Раніше це була повноводна судноплавна річка. Тепер велика її частина загнана під землю у колектори. Вона починається десь на Борщагівці, далі тече в районі Караваєвих дач, потім паралельно залізниці, недалеко від Володимирського ринку, повз Московську площу і впадає у Дніпро біля сучасної станції метро Видубичі. І всього лише в деяких місцях її можна побачити назовні. Наприклад, на ділянці між вулицею Казимира Малевича і Грінченка - недалеко від Байкового кладовища.
Байкове кладовище
Найстаріше меморіальне кладовище. Названо на честь генерала С. Байкова, учасника Вітчизняної війни 1812 року і російсько-турецької війни, а також власника цих земель. Кладовище відкрили ніби з ініціативи генерала у 1831 році, щоб ховати католиків і лютеран, а буквально через три роки вже дозволили ховати і православних. У кожній з частин є своя каплиця, а все склепи побудовані з урахуванням віросповідання покійних.
Вулиця Байкова розділяє цвинтар на дві нерівноцінні частини: Старе і Нове кладовища, Нове було засновано в кінці 80-х років 19-го століття.
Тут є на що подивитися: деякі склепи, наприклад, побудовані за проектами Городецького і вважаються пам'ятками архітектури. Багато з них, на жаль, прийшли у занепад, але ще зберігають свою велич. Варто пошукати могили видатних людей, тут поховані Михайло Грушевський, Леся Українка, Остап Вишня, Володимир Сосюра, Василь Стус, Євген Патон, Валерій Лобановський, Богдан Ступка та багато інших видатних українців.
Особливої уваги заслуговує будівля крематорію, який працює з 1975 року. Чудернацькі форми чи то розкритої квітки, чи розколотих капсул - проект архітектора Аврама Мілецького. Особливо заворожує будівля крематорія при вечірньому освітленні.
Знайти більше цікавих маршрутів можна за домогою додатку Kyiv City Guide.