Михайло, Ганно, вітаємо вас із весіллям єдиної доньки. Певно, що весілля стало у копієчку, тому що зараз ми перебуваємо у розкішному замку у передмісті Верони. Другий день свята відбудеться у Венеції… Можна тільки уявити бюджет цього свята.
- Ми так любимо Аліну, що ми ніколи у житті не рахували ті гроші, що ми на неї витрачаємо.
Скільки коштує влаштувати весілля ось у такому розкішному замку в Італії?
- Витрат ніхто не рахує, а чому? Тому що всі батьки, безумовно, стараються для дітей.
Це більше п’ятдесяти тисяч доларів?
- Давайте не будемо говорити про гроші, бо це дуже болюче і спекулятивне питання.
- Ви знаєте, Аліна так багато працює, вона вже з чотирьох років на сцені, вона практично ніколи не буває у відпустках. Вона достойна того, щоб ми зробили для неї гарне весілля.
Ви самі з Буковини, і там є теж дуже красиві місця, замки… Чому все ж таки вирішили святкувати саме в Італії?
- Тут народилися Ромео і Джульєтта, і вони несуть любов.
- У Саші та Аліни таке кохання, як у Ромео і Джульєтти. Вони вже чотири роки разом, і вони дуже кохають одне одного. Я вважаю, що наші діти достойні того, аби відсвяткувати своє весілля саме тут.
Аліна з Олександром зустрічаються вже чотири роки. Чи він вам одразу сподобався? Ви мама вибаглива, тож, можу припустити, що дуже пильно придивлялися до майбутнього чоловіка вашої доньки…
- Я бачу, що вона ходить щаслива і задоволена. Коли ми сіли та поспілкували з нею як мама з донькою, то вона сказала: «Мамо, я його дуже кохаю, і точка!». Якщо дитина так вибрала, то нехай буде щаслива!
Два роки тому у вас народився син. Між Аліною і сином різниця майже у двадцять років. Чому так довго зволікали? І як зважилися на народження дитини?
- У нас із чоловіком після 25-років спільного життя почалося нове гарне кохання. Тому і вирішили завести собі хлопчика.
Ми всі розуміємо, що, певно, ви скористалися послугами сурогатної матері. Ваша кума Іра Білик цього не приховує. Можливо, з нею радилися?
- Ні, ми самі вирішили. Щастя любить тишу!
У вас онук і син майже однолітки…
- Так, і вони дружать між собою та називають один одного братиками.
Це був такий план, щоб бути і бабусею з дідусем, і молодими батьками одночасно?
- Ми тільки вам кажемо, що ми – бабуся і дідусь, а всім іншим кажемо, що ми – дуже молоді батьки. Ми відчуваємо себе молодо та щасливо! Коли є можливість, то чому нею не скористатися?
Як Аліна поставилася до цієї новини?
- Спочатку вона була у шоці, але зараз вона любить його до нестями.
- Вона каже: «Слава Богу, що нарешті ви від мене вже відчепитеся!»… Просто ми звикли когось опікати, ми не можемо просто жити для себе. Ми повинні жити для когось!