Сергію, вітаю з перемогою у номінації «Співак року». Варто було харків’янину вивчити українську мову, заспівати українською – і ось нагорода в твоїх руках.
- Колись давно я вперше написав пісню «Я не той», яка потім вийшла в альбомі «П’ятниця». Потім у мене з’являлися українські пісні, але це був як якийсь «делікатес» для мене. Не так давно українських пісень у мене стало все більше й більше! Наразі мені написати пісню російською – складніше. А от українських пісень у мене так багато, що вже вистачить на другий україномовний альбом.
Сьогодні ти виступав на сцені у костюмі, який важить чотирнадцять кілограмів. Цей костюм придумав ти! Потім цей костюм тебе ще й поранив! Чи варто було йти на такі жертви?
- Я дуже люблю, коли мрії здійснюються! Це було моєю мрією, зробити такий костюм! Я пішов, накупив застібок, прийшов до швачки та сказав: «У мене є така ідея, тому давайте зробимо!». Ми і зробили, хоча, Сніжана казала: «Не роби цього!». Хтось мені казав: «Чому ти взяв звичайні застібки, а не пластмасові?», «Та я якось не подумав! А що, можна було?». Я люблю, щоб все було по-справжньому!
Сергію, ти перед Великоднем постував. Чи витримав?
- Я не дотримувався справжнього посту! Я їв рибу, а от все інше – ні. Я витрачаю дуже багато енергії, а так рибка дає мені трохи сили.
У вашій родині взагалі поєдналося все: і піст, і йога, і християнство, і буддизм…
- Та воно все разом і є. Він – один єдиний!
Чи є рецепт виходу з посту? Тому що не можна їсти все за великоднім столом, адже потім буде зле…
- Та знаю я! Але кожен раз ми біля церкви б’ємо яйця та їмо одразу. Потім до матусі приїжджаємо, сідаємо за стіл – і починається! Потім не дуже добре самопочуття… Ми як і усі!