Сергію, минулого року ти встановив і свій власний рекорд, і рекорд український. Твоя пісня «Де би я» стала піснею, яку ставили на радіо найчастіше, більше 300 000 разів.
-В мене просто з’явилися думки, я їх якось сконструював у пісню і виклав її в інтернет. Хто думав, що люди так оцінять цю пісню? Ніхто!
Сьогодні в Україні святкують день театру, а у вашій родині це не просто день театру, це ще й річниця вашої реєстрації шлюбу! Сьогодні ваша десята річниця! Як святкуєте?
-Ми зараз вже святкуємо! От прийшли сюди. Для нас найголовніша дата 11 травня, коли було вінчання.
Є достатньо кумедні світлини вашого походу до РАЦСу. Ви майже не готувалися: в чому були, в тому й пішли, тільки у Сніжани все ж таки був весільний букетик і кульки! Пам’ятаєш цей день?
-Це був просто божевільний день! Сніжана з самого ранку поїхала робити зачіску. А я того ранку приїхав з Києва (бо був два тижні на гастролях), поїхав додому і завалився спати. Я майже не проспав реєстрацію! Мати дзвонить до Сніжани близько одинадцятої години і каже: «Сергій спить. Його будити чи ні?», «Так, будити!». Я підскочив і за п’ять хвилин вже був у РАЦСі. Що встиг надягнути – в тому і одружився!