Лесю, що тебе пов’язує з Еліною Світоліною? Як тебе «занесло» на її благодійний аукціон?
- Ми познайомилися з нею в Instagram: я цілий рік «лайкала» її світлини, а потім вона у відповідь почала «лайкати» мене. Я кажу Еліні: «Якщо ти вже «лайкаєш» мене, то вже і підпишись на мене». Я тебе обожнюю як спортсменку, ти прославляєш нашу країну! Це ж не зовсім дешевий вид спорту, там збираються такі люди! Ми почали з нею спілкуватися, і я зрозуміла: «От з ким потрібно товаришувати!».
Сьогодні ти вдяглася так, аби зустріти якогось джентльмена, який буде боротися за один з лотів, стартова ціна якого п’ять тисяч доларів…
- Ні. Я вдягнула велосипедки під сукню, бо думала: «А раптом почнуть тенісну гру, то мені буде зручно!»
Ти займалася плаванням. Наскільки професійно? У тебе був шанс стати плавчинею і прославляти Україну на Олімпійських іграх?
- Був, у мене були серйозні шанси досягти успіху у плаванні. Мені тренер одразу сказав: «Ти готова до того, що у тебе будуть рости плечі, і нас будуть набагато серйозніші тренування?». Я не була готова психологічно віддати все життя спорту, тому що спорт як маленький світ. Я готова була побачити світ у інших фарбах, тому і відмовилася від подальшої кар’єри!
Чи ніколи не шкодувала про це?
- Я розказувала тобі про те, як зламала середній палець, аби виграти у запливі?
Ні!
- Мені треба було обіграти іншу спортсменку і вийти у фінал. Я мала фінішувати доторком останні 2 метри. І я так фінішувала, що зламала середній палець! Тепер він у мене кривий, і я все життя згадую, як я хотіла виграти ті змагання!