Юліє, чи давня ви прихильниця «Жіночого кварталу»? Чи це більше по роботі, враховуючи, що ви працюєте із Володимиром Зеленським і треба знатися на гуморі?
- Я стежила за розвитком гумору «Квартал-95» весь час. Коли я була дитиною, то пам’ятаю, як мені подобався Зеленський, коли він ще грав у КВК. Наскільки я знаю, зараз Володимир Зеленський не має жодного впливу на «Квартал-95», тому мені не потрібно ходити сюди по роботі.
Ви стали ньюзмейкером останнього тижня, тому що боронили своїм тілом Володимира Зеленського від незручних запитань. Тобто, ви проявили свої бійцівські здібності. Це трапилося вперше за історію української журналістики, коли прес-секретар Президента сам захищав Президента від незручних запитань…
- Так, і тепер я думаю над тим, аби послати своє резюме на посаду секретаря РНБО…
Зараз журналістська громадськість потребує вашої відставки, тому що ви перешкоджали свободі слова…
- Це не мені вирішувати! Я не тримаюся за посаду, тому що я впевнена, що завжди знайду роботу. По-перше, я не вважаю, що зробила щось критичне. По-друге, журналіст сам кидався, і ви не побачити в жодній цивілізованій країні такого. Коли мені кажуть, що я його штовхала, то, вибачте, я могла просто впасти під ним, якби я не відштовхувалася… І я не те щоб відштовхувалася, я просто робила опір, наскільки це було можливо. Ми попросили журналіста не ставити запитань, бо у Президента дуже насичений графік… Для цього журналіста це один бліц, а для нас таких бліців – тисячі.
Інтерв’ю з приводу 100 днів президентства у Володимира Зеленського брав не журналіст, не ведучий новин, а актор Станіслав Боклан. Чия це була ідея?
- Зараз не настільки важливо, чия це була ідея! Якщо ви подивитеся інтерв’ю, то побачите, що Володимир відповідав на усі запитання, які існували в інформаційному просторі – їх нам надсилали у запитах, у коментарях…
Але ви ж розумієте, як може вести дискусію журналіст, і як може вести дискусію актор, який є людиною, яка працювала і працює на «Квартал-95»?
- Якби ми попросили взяти інтерв’ю журналіста з «ТСН», то сказали б «працює на Коломойського!», або ж журналіста з іншого каналу, то сказали б «працює на Пінчука чи Ахметова»…
Як правило, завжди збирали журналістів із різних каналів, аби бути незаангажованими…
- Ми зараз намагаємося знайти вихід з того, як зробити так, аби журналісти не ображалися. Ми постійно отримуємо шквал образ: дамо інтерв’ю чи не дамо інтерв’ю, не пустили блогера чи не пустили людину, у якої незареєстроване медіа…