Ще кілька років тому бодіпозитив став одним із найпомітніших напрямів у розмовах про красу: знаменитості та блогери закликали відмовлятися від нав’язаних стандартів, а різноманітність фігур дедалі частіше з’являлася в медіа. Однак тепер увага знову зміщується в бік худорлявості, а зміни зовнішності публічних людей стають приводом для активних обговорень. Про те, як ця тенденція впливає на українців, йшлося в сюжеті Сніданку з 1+1, у якому своїми думками поділилися перехожі, блогерка, психологиня та лікарка.
Від бодіпозитиву до гонитви за худорлявістю
Соціальні мережі давно стали простором, де формуються уявлення про привабливість. Фотографії знаменитостей, відео з результатами схуднення, рекомендації щодо харчування та обговорення зовнішності можуть створювати враження, ніби певні параметри тіла є обов’язковою умовою успіху й упевненості в собі.
У сюжеті Сніданку з 1+1 також згадали дослідження за участю близько 300 молодих людей, про яке йшлося в контексті поширення нереалістичних стандартів краси в соцмережах. За наведеними в матеріалі висновками, такий контент може бути пов’язаний із незадоволенням власним тілом, обмеженням харчування, надмірними фізичними навантаженнями та використанням сумнівних засобів для схуднення.
Водночас ідеться не лише про жіночу худорлявість. Від чоловіків також нерідко очікують відповідності певному ідеалу — зокрема, вираженої мускулатури. У результаті люди різного віку можуть відчувати тиск через невідповідність образам, які регулярно бачать на екранах.
Показовою є й реакція самої платформи TikTok: у сюжеті зазначили, що за певними пошуковими запитами, пов’язаними з небезпечними способами схуднення, користувачам можуть пропонувати інформацію про розлади харчової поведінки та ресурси підтримки.
Як українці реагують на нові стандарти краси
Думки українців щодо повернення моди на худорлявість різняться. Для одних це привід замислитися про вплив медіа на самооцінку, інші сприймають зміни спокійніше або пов’язують стеження за фігурою з турботою про себе.
Водночас частина опитаних звернула увагу на те, що в інформаційному просторі дедалі частіше обговорюють схуднення блогерів і використання препаратів для зниження ваги. Дехто вважає таку тенденцію небезпечною, адже вона може нормалізувати практики, які не всім підходять і здатні зашкодити здоров’ю.
Особливо гостро на подібний контент реагують люди, які раніше мали проблеми з вагою або переживали періоди надмірної зосередженості на власній зовнішності. Для них чергова хвиля ідеалізації худорлявості може повертати негативні переживання та посилювати невдоволення собою.
Українська блогерка Юлія Норець, яка виступає за бодіпозитив і прийняття власного тіла, вважає, що популяризація худорлявості може нівелювати результати багаторічної роботи над зміною суспільного ставлення до зовнішності.
«Ми взагалі робимо зараз величезний крок назад у прийнятті і нормалізації жіночого тіла і будь-якого тіла», — зазначила вона в сюжеті.
За словами медійниці, для багатьох людей шлях до прийняття власної зовнішності був тривалим. Бодіпозитивний рух допомагав їм поступово відмовлятися від постійного порівняння себе з іншими. Натомість повернення до вузьких стандартів привабливості може знову посилювати відчуття неповноцінності.
Норець також звернула увагу на психологічні наслідки постійного прагнення відповідати ідеалу, якого складно досягти. У соціальних мережах завжди можна знайти когось, хто здається стрункішим або привабливішим, тому порівняння часто не має завершення.
Важливо й те, що бодипозитив не означає відмову від турботи про здоров’я. Його головна ідея полягає в тому, що людська гідність і право на повагу не повинні залежати від ваги, розміру одягу чи відповідності модним тенденціям.
Чому швидке схуднення може бути небезпечним
Дієтологиня-ендокринологиня Наталія Самойленко в сюжеті Сніданку з 1+1 зазначила, що інтерес до худорлявості знову посилюється, а на формування цієї тенденції впливають соцмережі, знаменитості та поява нових препаратів для зниження ваги.
Окрема проблема, за словами лікарки, полягає в тому, що публічні люди часто демонструють кінцевий результат, не розповідаючи всіх подробиць процесу. Через це аудиторія може не знати, за яких обставин людина схудла, чи перебувала вона під медичним наглядом і з якими наслідками могла зіткнутися.
Крім того, особистий досвід знаменитості не можна автоматично перетворювати на універсальну рекомендацію. Те, що спрацювало для однієї людини, не обов’язково буде безпечним або доречним для іншої.
Наталія Самойленко наголошує, що швидке схуднення може позначитися не лише на зовнішності, а й на фізичному та психоемоційному стані. Серед можливих наслідків — втрата м’язової маси, проблеми зі здоров’ям кісток і порушення роботи серцево-судинної системи. Ризики залежать від способу схуднення, його темпів, стану здоров’я та інших індивідуальних чинників.
Саме тому лікарка радить не орієнтуватися винятково на цифру на вагах або результат, якого досягла інша людина. Здоровий підхід передбачає комплексну увагу до харчування, сну, фізичної активності та управління стресом.
Якщо людина вирішила змінити вагу, безпечніше обговорити це з кваліфікованим медичним фахівцем, а не експериментувати з жорсткими дієтами чи препаратами за порадами з інтернету.
Як зрозуміти, що прагнення схуднути перетворюється на тиск на себе
Не менш важливою є психологічна сторона питання. Бажання змінити зовнішність саме по собі не свідчить про проблему. Однак варто звернути увагу на те, що стоїть за цим прагненням: турбота про самопочуття чи страх не відповідати чужим очікуванням.
Психологиня Катерина Васельєва радить у моменти, коли виникає бажання вдатися до жорстких обмежень або виснажливих тренувань, запитати себе, як саме людина ставиться до власного тіла.
«Я зараз турбуюсь про себе чи знущаюсь над собою ще більше?» — так фахівчиня пропонує сформулювати одне з ключових запитань для самоаналізу.
Психологиня також радить звертати увагу на власне інформаційне оточення. Якщо після перегляду певних сторінок з’являються сором за свою зовнішність, відчуття неповноцінності або нав’язливе бажання терміново схуднути, варто переглянути підписки та обмежити контакт із таким контентом.
Це не означає, що потрібно уникати будь-яких розмов про харчування, спорт чи зовнішність. Ідеться про вміння розрізняти інформацію, яка допомагає дбати про себе, і ту, що підживлює тривогу та змушує постійно шукати в собі недоліки.
Краса не повинна ставати випробуванням
Модні стандарти змінюються: в різні періоди суспільство захоплювалося різними типами фігури, стилями одягу та уявленнями про привабливість. Проте жоден тренд не може бути універсальним орієнтиром для всіх людей.
Повернення інтересу до худорлявості не означає, що бодіпозитив повністю зник. Радше це нагадування про те, наскільки нестійкими можуть бути стандарти краси та як сильно на них впливає медіасередовище.
Важливо не сприймати зовнішність знаменитостей як інструкцію, а поради блогерів — як заміну професійній медичній допомозі. Турбота про себе не має будуватися на соромі, покаранні чи постійному порівнянні з іншими. Зрештою, здоров’я та психологічний комфорт важливіші за відповідність черговому тренду. І незалежно від того, які стандарти краси популярні сьогодні, людина заслуговує на повагу до свого тіла вже зараз.