Дослідники з Китаю з’ясували, що білок менін, який міститься в гіпоталамусі, може відігравати важливу роль у процесах старіння. Експерименти на мишах показали, що зниження його рівня пов’язане з погіршенням пам’яті та передчасними віковими змінами. Водночас відновлення вироблення цього білка допомогло покращити когнітивні функції та збільшити тривалість життя тварин. Цю тему висвітлили в ефірі Сніданку з 1+1.
Гіпоталамус — невелика ділянка мозку, яка бере участь у регуляції обміну речовин, гормонального балансу та інших важливих функцій організму. Саме цю структуру дослідники вивчали, намагаючись з’ясувати, які механізми можуть впливати на темпи старіння.
Науковці виявили, що з віком у гіпоталамусі мишей зменшується кількість меніну. Цей білок бере участь у регуляції активності генів і, як з’ясувалося, пов’язаний із процесами, які впливають на загальний стан організму та роботу мозку.
Щоб перевірити його значення, дослідники провели низку експериментів на тваринах. Коли активність меніну штучно знижували, у мишей швидше проявлялися ознаки старіння та погіршувалися когнітивні функції. Зокрема, тварини гірше виконували завдання на пам’ять.
Наступним етапом стало відновлення вироблення білка в гіпоталамусі старих мишей. Результати показали покращення здатності тварин до навчання та запам’ятовування, а також позитивні зміни в окремих показниках, пов’язаних зі старінням організму.
Крім того, у мишей, яким відновили рівень меніну, збільшилася тривалість життя порівняно з контрольною групою. Це дало науковцям підстави припустити, що білок може бути одним із важливих регуляторів вікових змін.
Водночас результати дослідження не означають, що аналогічний ефект уже доведено в людей. Поки що висновки про вплив меніну на тривалість життя ґрунтуються на експериментах із мишами.
У сюжеті також повідомили, що дослідники вивчили зв’язок меніну з D-серином — амінокислотою, яка бере участь у роботі нервової системи та процесах навчання й пам’яті. З’ясувалося, що зниження рівня меніну порушує вироблення D-серину та його передачу в нервовому ланцюгу, який поєднує гіпоталамус із гіпокампом — ділянкою мозку, важливою для формування спогадів.
Коли старим мишам додавали D-серин до питної води протягом трьох тижнів, їхні результати в тестах на пам’ять покращувалися. Однак така добавка не усувала всіх ознак старіння: позитивний ефект стосувався передусім когнітивних функцій.
Таким чином, дослідження допомогло краще зрозуміти, як процеси в мозку можуть бути пов’язані зі старінням усього організму. Утім, перш ніж ці результати можна буде застосувати для розроблення методів уповільнення старіння в людей, необхідні подальші дослідження.