«Одна з причин мого звільнення — дзвінки і повідомлення керівника в неробочий час», — написала глядачка Оля під одним із відео на YouTube.
Але її історія зовсім не поодинока і багато хто переконається в цьому із власного досвіду. Хтось радить користуватися відкладеними повідомленнями, щоб відповіді приходили колегам у робочий час, а інші — домовлятися про окремий канал для екстреного зв’язку.
Проте вже незабаром українцям можуть офіційно дозволити не відповідати на робочі дзвінки та повідомлення у неробочий час. Відповідну норму пропонують закріпити у проєкті нового Цивільного кодексу, який уже внесли на розгляд Верховної Ради.
Йдеться про так зване право на «інформаційний спокій» — можливість ігнорувати службову комунікацію у вихідні, святкові дні, під час відпустки або після завершення робочого дня без ризику дисциплінарних наслідків.
У Сніданку з 1+1 пояснили, що саме передбачає ініціатива, кого вона стосуватиметься та чи змінить це правила гри на ринку праці.
У проєкті нового Цивільного кодексу, який кілька тижнів тому внесли на розгляд Верховної Ради, з’явилася стаття 337. Вона закріплює право людини на так званий «інформаційний спокій».
Йдеться про можливість не відповідати на службові повідомлення, дзвінки та інші форми професійної комунікації в неробочий час — у вихідні, святкові дні, під час відпустки чи після завершення робочого дня.
Варто зважати, що ключовий момент цієї статті зазначає: відмова від такої комунікації не може бути підставою для дисциплінарних стягнень, зміни умов праці чи інших негативних наслідків. Простими словами, законодавці хочуть чітко зафіксувати, що вихідний без робочих чатів — це не привілей, а право.
Попри гучність ініціативи, експерти наголошують: революції на ринку праці може й не статися. Адвокатка з трудового права Анна Лисенко пояснює, що й нині будь-який тиск на працівника через небажання відповідати в неробочий час є незаконним.
За її словами, це вже передбачено нормами трудового законодавства. Нова стаття лише додатково закріплює гарантію на рівні Цивільного кодексу. Нова норма може стати аргументом у розмові з роботодавцем, але не створює принципово нового права.
Право на інформаційний спокій пропонують закріпити ширше, ніж просто у відносинах «роботодавець - працівник». Йдеться про будь-яку професійну взаємодію в неробочий час з клієнтами, підрядниками, партнерами чи колегами. Тобто якщо закон ухвалять, ігнорувати можна буде не лише робочий чат із керівником, а й, наприклад, повідомлення клієнта у вихідний.
Документ передбачає ситуації, коли право може бути обмежене. Це випадки, які пов’язані з національною безпекою, громадським порядком або загрозою життю та здоров’ю людей.
Крім того, експерти наголошують, що все залежить від специфіки професії. Є сфери, де повністю відключитися неможливо, наприклад, у медицині, службах екстреного реагування чи в окремих управлінських посадах.
Також важливою залишається попередня домовленість із керівником і прописані умови трудового договору.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці ризикують втратити частину пенсійного стажу: у ПФУ пояснили, що потрібно перевірити вже зараз