Микола Тищенко розповів про свої юнацькі розбірки «на районі» та чому почав качатися

«Після цього я для себе вирішив: тільки спорт!»

Миколо, не дивно тебе зустріти на змаганнях з єдиноборств, на боях без правил, по суті, тому що, напевно, в твоїй юності на Оболоні в 90-ті були ще ті бої без правил. Брав участь?

- Дуже були запеклі бої. В ті часи люди були у двох таборах: одні називалися комерсанти, а другі – спортсмени.

А ти був спортсменом чи комерсантом?

- Я був спортсменом, а пізніше став комерсантом. Я займався дзюдо, а трошки пізніше я навіть продемонструю тобі якийсь прийомчик з дзюдо. Впевнений, що тобі сподобається.

Ти потрапляв у сутички?

-  Я не тільки потрапляв, а і знаю, що було дуже багато подібних сутичок. А на Оболоні, якщо ти тільки виходив із квартири, ти вже був у сутичках, тому що вся молодь щось з’ясовувала поміж собою. Якщо ти був слабким, якщо ти не мав ніякої ваги на подвір’ї, повір мені, що тебе завжди могли побити, навіть кросівки знімали.

Але ти був авторитетом? Ти займався спортом і сам міг «надавати» будь-кому…

- Поки я не пішов займатися спортом, я з собою брав торбинку, і носив у ній змінне взуття. Я знав, що коли до мене підійдуть старші, треба знімати кросівки і віддавати їм.

Скільки разів з тебе знімали кросівки?

  • Два рази. Одного разу я був біля кінотеатру «Братислава», а іншого разу я стрибав десь на Петрівці, і всі старші слухали, чи є в мене гроші, чи ні. В нас же були дрібні гроші, і я, плигаючи, дзвенів… Було дуже смішно. Після цього я для себе вирішив: тільки спорт!

 

Більше новин