Олю, цього року у вашій родині першачок. Молодша донька пішла до першого класу. Як воно - знову відчути себе мамою дитини, яка йде в школу?
- Я перебуваю у такому гастрольному графіку, що я цього не розумію. Я витратила півтори години на те, що ми з нею пішли до магазину і купили все на рік – і штанці, і блузочки, і піджачки, щоб вони не мали до мене жодного діла.
А школу хоча б ти обирала? Ходила на батьківські збори перед першим вересня?
- У мене дуже гарна школа, там де навчається моя старша донька Маша. Я нічого не обирала, я просто дитину відправила до тієї школи. Маша вже старша, вона ходить сама до школи, мені не треба буде відправляти її з водієм. Візьмуть самокатики і поїдуть до школи.
Зараз ти так багато гастролюєш, що ти не встигаєш бачити, як ростуть твої діти. Ти якось пожартувала, що не бачиш, як ростуть твої діти, і не бачиш, як росте салат на городі.
- Я їх бачу, вони ростуть зі мною. Це не те, що я відправила їх за кордон і помахала ручкою, і бачу їх раз на два місяці.
Це натяк на Тіну Кароль?
- Я ні на кого не натякаю! Я бачу своїх дітей вранці або ввечері. Я так вже помічаю, що в старшої доньки розмір ноги, як у мене. Я їй не купляю взуття, вона вже носить моє. А в джинси мої, які я носила, коли її народила, Маша вже не влазить. В неї така гарненька сідничка - дівчинка вже виросла!
В тебе своє бурхливе життя, у дітей - своє. Чи не боїшся ти, що у чоловіка з'явиться своє бурхливе життя?
- Я так зробила, що він вже не дуже завидний наречений. Тому що всі його статки переписані на мене. Він вже з людини багатої, мільйонера зробився просто хорошою людиною. А просто хороша людина – сьогодні не професія. Так що, дівчата, вам там робити нема чого!