Вирішив навчатися на кухаря-кондитера тому, що саме на цій спеціальності дівчат у группі було найбільше. "Серед професій, які пропонували мені в училищі, були і слюсар, і зварювальник, але мені було нецікаво, тому що там були тільки хлопці. Тому обрав кондитера, тому що на цій спеціальності багато дівчат". Зараз Володимиру 22  роки, він з Донецька.

Був учасником кулінарного шоу на телеканалі "Сіті". Під враженням від першого досвіду у телевізійному проекті та з амбітними прагненнями вирішив втамувати інтерес і до "Пекельної кухні".

З 2005 року займається діджейством. Саме з цим захопленням пов'язане дивне прізвисько Володимира - Гламурний Дракон. "Я довго шукав для себе як для діджея влучний нік, який би не повторювався. Більше гламурних драконів в Інтернеті не знайшов, тому і зупинився на ньому. А гламурний тому, що я люблю носити яскравий одяг". Хоче з гламурного імені зробити бренд, як музичний, так і кулінарний.

Борщ, який став його першим кухарським досвідом, батьки куштувати відмовилися. У 6 років Володимир вирішив дебютувати на кухні, тому що батьків вдома не було, а їсти хотілося. "Борщ вийшов класний, але такий гострий, що я кожну ложку запивав водою. А батьки взагалі сказали, щоб я сам його їв".

Задля перемоги у шоу готовий на все, тільки не відмовлятися від своїх принципів. "Я ні за що не стану вживати алкоголь, навіть, якщо ціною такого рішення стане моя подальша участь у проекті. Я ніколи не пив алкогольні напої і не збираюся це робити. Мене це не цікавить".

На фоні інших учасників його виняткова особливість – рішучість та вміння не розгубитися навіть у самих критичних ситуаціях. Тож і до критики, і до пекельних конкурсів від Арама Мнацаканова Гламурний Дракон готовий. "Мене нічим не злякати!", - запевнив Стукотін.

У 17 років влаштувався на першу роботу у готель. У перший же день Володимира кинули у гарячу точку – обслуговувати бенкет. Після такого випробовування був впевнений, що вдруге на роботу не вийде. Але, як то кажуть, від ненависті до кохання один крок. Тож вже незабаром на роботу ходив із задоволенням.

З вересня 2011 року працює у живому барі "Небос", який спеціалізується на приготуванні страв без термічної обробки. Саме там Володимир вперше проявив цікавість до сироїдіння та й вирішив сам поступово переходити на таку систему харчування.

На запитання про те, чи дійсно кухня – справа всього життя, відповів, що невпевнений.
Володимир обожнює саме прикрашати страви, а не готувати. Зізнається, що готує страву, ніби малює картину. Називає себе кулінарним художником. "Тарілка – це полотно. Я на ній малюю".

У свої 22 роки вже має і власні кухарські винаходи. Полуничний папір – перший винахід, який за своїм призначенням подібний до рисового паперу. Його Володимир використовує як прикрасу для фруктового салату. А в планах у винахідника – застосування диво-паперу для надання форми різноманітним салатам. "Я просто експериментував на роботі і доекспериментувався. Ще є що вдосконалювати, і я над цим працюю".

Зізнався, що у разі перемоги витратить грошову винагороду виключно на відкриття власного ресторану. Володимир впевнений у тому, що півмільйона гривень йому цілком вистачить.