Батьківський комітет – це не просто серіал, а історія про українців, які протистоять примусовій депортації дітей із тимчасово окупованих територій до Росії. Досі не відомо остаточних даних про те, скільки саме українських дітей з окупованих територій країна-агресор під приводом «поїздки на відпочинок» незаконно депортувала з України назавжди.
Керівниця Управління виробництва художніх проєктів 1+1 Production, а за сумісництвом продюсерка серіалу Батьківський комітет Тетяна Шуліка ексклюзивно для сайту 1plus1 розповіла про те, як зʼявилася ідея кінороботи та з якими найбільшими труднощами довелося зіткнутися команді під час зйомок.
— Зараз люди навпаки більш зацікавлені саме в розважальному контенті, аби відволіктися від постійних негативних подій в яких ми, на жаль, живемо. На вашу думку, чому у серіалах та фільмах все ж потрібно порушувати складні теми й не забувати про війну?
Серіал Батьківський комітет говорить про дуже складні речі – життя на окупованих територіях про обставини якого, ми часто не знаємо і не уявляємо з чим там стикаються мешканці щодня. З якими важкими моральними виборами вони борються і на що їм доводиться йти заради збереження життя та найдорожчого – своїх дітей.
«Ця проблема настільки гостро звучить, що про неї неможливо мовчати»
Мені б хотілося, щоб цей фільм побачили іноземці, які б більше дізналися про те, що в нас відбувається. Так, зараз є попит на більш розважальний контент і це абсолютно нормально, адже людській психіці хочеться відволіктися від жахіття в якому ми живемо, але питання масового викрадення наших дітей росіянами настільки масштабна і жахаюча, що про неї не маємо права мовчати.
— Тема депортації дітей дуже чутлива, але водночас зараз чи не найважливіша для суспільства. Як прийшла ідеї висвітлити у серіалі саме її?
Наш проєкт починався, як серіал про партизанську боротьбу мешканців окупованих територій та протидію ворожій пропаганді. Але вже напередодні зйомок стали відомі факти про викрадення Росією українських дітей з окупованих територій. Тоді ми призупинили підготовку та переписали сценарій.
Ми наочно побачили, як вороже інформаційне поле діє на побутовому рівні, до якої біди воно може призвести на рівні родини. Цей факт депортації продемонстрував механізми впливу ворожої інформації на людину. Адже деякі батьки власноруч відвели своїх дітей до автобусів, бо думали, що це поїздка на відпочинок.
«Факт депортації показав наочно, як на долю кожної людини впливає вороже інформаційне поле»
— З якими найбільшими викликами ви зіштовхнулися, як продюсерка серіалу, працюючи над настільки емоційно складною та важливою соціальною темою?
Дуже було складно на етапі написання сценарію, адже у вільному доступі історій дітей, які пережили депортацію, було вкрай мало. Про сам факт викрадення щойно стало відомо. Нам дуже хотілося висвітлити цю тему, але водночас було складно, бо непокоїлися, аби не викривити фактаж.
Все, що було у відкритих джерелах – ми опрацювали. Ми говорили з людьми, які перебували на окупованих територіях, і на основі їхнього досвіду будували історію.
«Було складно, бо непокоїлися, аби не викривити фактаж»
— Чи залучали ви можливо певних експертів: психологів, соціальних працівників чи військових, аби краще розкрити тему серіалу?
Найперше, ми залучали людей, які були певними прототипами героїв серіалу. Це люди, які жили на Херсонщині, вони мають досвід життя в окупації. Щодо військових – це обовʼязково.
У кожному нашому проєкті на військову тематику є військові консультанти. Вони за потреби вичитують сценарій, аби все виглядало максимально наближено до реальності.
«У кожному нашому проєкті на військову тематику є військові консультанти»
— Зважаючи на ваш досвід у кіноіндустрії, на вашу думку, як українські серіали чи фільми можуть вплинути на боротьбу з пропагандою та сприяти обізнаності суспільства?
Цим серіалом ми б хотіли поговорити на ці складні теми. Нагадати нам самим про те, що окупована територія – це Україна і там живуть українці, які невимовно потребують нашої підтримки та допомоги.
«Нагадати нам самим про те, що окупована територія – це Україна»
Також маю невимовне сподівання, що хтось на окупованих територіях матиме змогу побачити цей серіал і він стане для них підтримкою. Так, це художній продукт, але він заснований на нашому житті.
— Ви зазначали про те, що український кінематограф — це не лише про розваги, адже це потужний інструмент для відображення реальності. На вашу думку, чи може цей серіал вплинути на формування національної свідомості?
Загалом кінематограф дуже сильно впливає на формування масової свідомості. Ми звикли до думки, що впливають новини, документальні фільми. Однак — не тільки вони, художні фільми та серіали також. Наприклад, від початку повномасштабного вторгнення, Росія збільшила державну підтримку кіновиробництва учетверо! Тому що кіно — це дуже потужний інструмент впливу на свідомість.
«Кінематограф дуже сильно впливає на формування масової свідомості»
— Можливо у вас вже є ідеї для наступних проєктів, які продовжать тему серіалу або розкриватимуть інші аспекти воєнної тематики?
У нас вже в роботі декілька проєктів, ми не зупиняємося, а навпаки працюємо над створенням нового якісного продукту. І не лише на воєнну тематику. Тож ми набираємо обертів.
Не пропустіть прем'єру серіалу Батьківський комітет 23 листопада о 19:00 на телеканалі 1+1 Україна.