23 листопада о 19:00 телеканал 1+1 Україна представить прем'єру нового серіалу Батьківський комітет, який розповість про героїчну боротьбу українців за повернення своїх незаконно викрадених дітей. Цей серіал заснований на історіях, які відображають жахливі випробування, через які проходять родини, розділені війною.
На допрем’єрному показі серіалу Батьківський комітет, який відбувся 21 листопада, зібралися ті, для кого ця тема є болючою реальністю. Ксенія та Ростислав вирішили поділилися своїми історіями та наголосити на важливості висвітлення теми незаконної депортації дітей – війна не має нищити дитинство.
Ксенія Колдін стала амбасадоркою боротьби за депортованих дітей після того, як пройшла складний шлях повернення свого 13-річного брата Сергія. Ксенія родом з міста Харків, має меншого брата Сергія. Її рідну маму позбавили батьківських прав, тож вони з братом опинилися в прийомній родині у місті Вовчанськ, де й почули перші вибухи та обстріли повномасштабного вторгнення.
Ксенія того ж року закінчувала 11 клас, тому прийомна сімʼя та класний керівник дівчини наполягли на тому, щоб вона поїхала вчитися в Росію. Вибору у Ксенії не було, тому коли у серпні 2022 її відправили на навчання у місто Шебекіно, а, як згодом виявилося, одночасно з цим меншого брата Сергія – у так званий «табір відпочинку».
«Я була шокована, коли дізналася про це»
«Мій брат Сергій опинився у таборі відпочинку в Росії, звідки його забрала проросійська родина. Я була шокована, коли дізналася про це. Він розповідав, що підписав якісь документи і я зрозуміла, що це пов’язано з опікунством й мені його не вдасться забрати назад», – згадує Ксенія.
Вимушено перебуваючи в Росії, вона звернулася до знайомих у Харкові, які через соціальну службу звʼязалися з фондом Save Ukraine. Саме завдяки цьому фонду вдалося знайти Сергія й повернути його в Україну.
«Після повернення він спершу часто казав: «У нас в Росії, у вас в Україні». Але я пояснювала, що «у нас» – це Україна. Зараз я працюю у фонді Save Ukraine та пишу книгу про історії повернутих дітей і у мене вже є місія. Я голос повернутих дітей-сиріт, які були депортовані з окупованих територій. І тому я завжди налаштована розповідати про це, щоб у людей зі схожою ситуацією зберігалася надія», – ділиться Ксенія.
«Я завжди налаштована розповідати про це, щоб у людей зі схожою ситуацією зберігалася надія»
Ростислав Лавровий сам пережив жахи російської окупації та перебування у «таборі відпочинку», який став для нього пасткою. Ростислав проживав разом з мамою і бабусею в Херсонській області. З початком війни бабуся хлопчика померла, а маму, за його словами, забрали росіяни в лікарню. Тоді Ростислав сам жив 4 місяці в окупації, до того часу, поки до нього не почали приїжджати росіяни та погрожувати, якщо він добровільно не захоче поїхати у «табір відпочинку» в Росію.
У самому таборі, як згадує хлопець, було дуже багато пропаганди та висловів про «велику Росію» та «що Україна згорить за місяць». Дітей змушували робити російські паспорти, співати їхній гімн, а за будь-яке порушення правил – переселяли на кілька днів в ізолятор (маленьку кімнату з одним ліжком).
«Коли ми вже їхали у мене було відчуття, що це точно не на 2-3 тижні, як вони розповідали. А коли я вже туди потрапив відразу зрозумів, що ми тут всі залишимося надовго. Так пройшов перший місяць і вже потім нам кажуть, що вони визволили Херсон і ви туди більше не повернетеся, адже ніхто вас там не чекає, а України не стане за місяць», – розповідає Ростислав.
«Коли я вже туди потрапив відразу зрозумів, що ми тут всі залишимося надовго»
За словами Ростислава російська пропаганда там також була:
«У нас були такі заходи з назвою розмови про важливе, де нам розповідали про справжню «велику» історію Росії та переконували, що Україні залишилося існувати ще не довго. Говорили, що ми будемо мати все, якщо тільки зробимо російський паспорт, хоча наші нові свідоцтва про народження вони робили вже російські. Я нічому цьому не вірив, бо знав, що я українець і точно повернуся додому».
«Говорили, що ми будемо мати все, якщо тільки зробимо російський паспорт»
Ростиславу вдалося повернутися додому завдяки організації Save Ukraine. Проте адаптація після пережитого триває і досі:
«Я досі перебуваю на певній адаптації та продовжую працювати з психологом. Перший час було дуже важко, я навіть не розмовляв. У мене було постійне відчуття страху, що я повернусь туди назад».
«Перший час було дуже важко, я навіть не розмовляв»
За офіційними даними, станом на листопад 2024 року Росія примусово вивезла 19 546 дітей. Проте і ця цифра не остаточна. Про масштаби трагедії свідчать історії Ксенії та Ростислава. Проте їхні випадки – це лише частина глобальної картини. Багатьом сім’ям і досі не вдалося знайти або повернути своїх дітей.
«Саме серіали, фільми найкраще покажуть та розкажуть більш глобально про цю проблему»
«Світ має знати про цей злочин і, на мою думку, саме такі проєкти, як Батьківський комітет, допомагають більш глобально розповісти правду. Бо навіть, якщо це буде картинка чи допис в соцмережах з написаним постом – про це прочитали й забули, коротеньке відео теж так само. А саме серіали, фільми найкраще покажуть та розкажуть більш глобально про цю проблему», – вважає Ксенія Колдін.
Ростислав Лавров додає:
«Я думаю серіал Батьківський комітет допоможе вплинути на краще розуміння людьми цієї проблеми депортації дітей, яка зараз є. Навіть наші історії теж цьому сприятимуть. Ми багато через що пройшли, тому зараз не маємо права мовчати. Люди повинні бути залучені до цієї боротьби разом».
«Ми багато через що пройшли, тому зараз не маємо права мовчати»
Серіал Батьківський комітет можна буде побачити вже 23 листопада о 19:00 на 1+1 Україна.