Телеканал “1+1 Україна” та Schonen у масштабному партнерському проєкті “Люди задля життя” розповідають про героїв нашого часу, які часто залишаються за кадром. Ви дізнаєтеся більше про професіоналів своєї справи — лікарів, які рятують життя українців у складні часи, а також про інноваційні методи у медицині та сфері здоров’я.
Schonen — це інновації для здоров‘я нації. Schonen – швейцарська торгова марка, бренд інноваційних засобів для здоров’я, що об’єднує продукти, які відповідають найвищим стандартам якості. Ми прагнемо в Європу, - але Європа вже давно у нас в швейцарській якості Schonen.
Розповідаємо про героїв минулого, які залишили помітний слід в історії: українські медики, які у свій час змінили світ.
Микола Амосов — один з найвідоміших медиків України та перший, хто протезував клапан серця. Упродовж своєї кар'єри зробив 6 тисяч хірургічних втручань, а через Інститут серцево-судинної медицини, заснований ним, отримали медичну допомогу 80 тисяч пацієнтів. Михайло Амосов розпочав свою професійну медичну практику під час війни. Важливим досягненням у його кар'єрі було перше у світі виконання протезування серцевих клапанів. Незвичайний підхід був застосований при створенні перших клапанів — Михайло Амосов використав навіть клаптики своєї нейлонової сорочки. Також він створив високоефективну систему збереження здоров'я, що базується на збалансованому харчуванні та постійних помірних фізичних навантаженнях. Власним прикладом він продемонстрував ефективність цієї системи, адже він продовжував працювати в хірургії аж до 80 років.
Володимир Хавкін — видатний український вчений, бактеріолог та мікробіолог, який врятував світ від чуми та холери. Він розробив першу дієву вакцину проти холери та чуми та довів їхню безпеку для людей, перевіривши на собі. Народився Володимир Хавкін на території сучасного Бердянська. Основною метою вченого було знайти засіб для порятунку від холери та чуми, які спалахували у світі наприкінці 20 століття. Завдяки вакцині Хавкіна, щеплення стали масовими та використовуються і до цього дня у вдосконаленому вигляді. Ще за життя Хавкіна визнавали як "великого філантропа" і "благодійника людства".
Олександр Богомолець — видатний український медик, вчений. його вчення про взаємодію пухлини й організму абсолютно змінило уявлення медиків про ріст пухлин. Олександр Богомолець є основоположником школи патологічної фізіології, ендокринології й геронтології в Україні, організатором української науки. Саме Богомолець був засновником перших в росії й Україні науково-дослідних закладів медичного профілю. Найбільшим досягненням вченого вважають вивчення взаємодії пухлин та організму. Є автором книги "Продовження життя", у якій описав концепцію механізму старіння. Праця перекладена на багато мов світу.
Володимир Філатов — український медик, всесвітньо відомий офтальмолог. У 30-х роках минулого століття він одним із перших у світі провів успішну пересадку рогівки. Володимир Філатов самостійно конструював інструменти для операцій, а також вперше почав витримувати донорські очі в льоді. Під час війни він був останньою надією для фронтовиків. В Одесі Філатов заснував один з найбільших в Європі Інститут очних хвороб і тканинної терапії. Він був директором закладу до кінця свого життя. Володимир Філатов автором принципово нового методу лікування – тканинної терапії, яку нині широко застосовують в сучасному світі.
Ілля Мечников — український вчений, один із засновників еволюційної ембріології, мікробіології та імунології, володар Нобелівської премії. Відомий у світі як першовідкривач явища клітинного фагоцитозу і автор фагоцитарної теорії імунітету. Його називають першим українським лауреатом Нобелівської премії. Мечникова вважають засновником такої науки як геронтологія, яка вивчає методи продовження людського життя. Основна частина наукових праць Мечникова присвячена еволюційній ембріології, геронтології та імунології. Також він визнається світовою наукою як один із засновників мікробіології. Викладав в Одеському університеті, пізніше - в Парижі.
Микола Стражеско - український лікар, видатний вчений, терапевт, доктор медицини, заслужений діяч науки та академік. Микола Стражеско - автор понад 100 наукових праць, які присвячені різноманітним питанням: від діагностування на ранніх етапах захворювання, до лікування та реабілітації хворого. Спільно з Василем Образцовим уперше у світі поставив прижиттєвий діагноз тромбозу судин серця. Микола Стражеско особливу увагу приділяв клінічно-експериментальному вивченню патології органів кровообігу, розробив вчення про функціональну недостатність кровообігу та спільно з В. Василенком.
Микола Пирогов
Микола Пирогов - лікар і вчений, педагог і суспільний діяч; один з фундаторів хірургічної анатомії й анатомо-експериментального напрямку в хірургії, військово-польовій хірургії, організації тактики медичного забезпечення військ. Він створив перший атлас топографічної анатомії людини, був, засновником військово-польової хірургії та започаткував використання анестезії при оперативних втручаннях.
Найважливішою заслугою Миколи Пирогова є запровадження цілком нового на той час методу догляду за пораненими: поранених ретельно відбирали вже на першому перев'язувальному пункті і залежно від тяжкості поранень одні з них підлягали негайній операції в польових умовах, а інших, з легшими пораненнями, евакуювали вглиб країни для лікування в стаціонарних військових шпиталях. Тобто Микола Пирогов запропонував тактику медичного сортування, яку продовжують застосовувати у випадку великих боїв і сьогодні. Пирогова справедливо вважають засновником спеціального напряму в хірургії, відомого як військова хірургія.
Юрій Вороний - український хірург, доктор медичних наук, професор. Юрій Вороний здійснив першу у світі операцію з пересадки внутрішнього органу живій людині: пересадив нирку реципієнтці від загиблої людини. Спочатку він пересадив нирку собаці, зшивши судини шиї та донорської нирки. За три роки Юрій Вороний вперше у світі виконав клінічну пересадку трупної нирки в лікарні Харкова, коли проходив там стажування. Звіт про цю операцію був опублікований в італійському журналі «Minerva Chirurgica»,[5] в якому зазначалось, що нирка включилась у кровообіг і почала самостійно функціонувати. Ця пересадка нирки була першою в історії спробою пересадки будь-якого цілого органу людині. Втім, перша реципієнтка прожила з новим органом лише 48 годин.Всі фото: wikipedia.org