Пісні про монстрів, перевертнів і загадкових мешканців темряви давно стали невіддільною частиною атмосфери Гелловіну. Деякі з них народилися як звичайні музичні експерименти, інші — як частина кіноісторій, але з часом перетворилися на впізнавані символи 31 жовтня. Серед таких композицій — Thriller Майкла Джексона, This Is Halloween у виконанні Мериліна Менсона та Monster Mash Боббі «Бориса» Пікетта.
Коли йдеться про музичні символи Гелловіну, однією з перших згадують саме Thriller Майкла Джексона. Композиція вийшла на однойменному альбомі співака 1982 року, а окремим синглом була представлена 2 листопада 1983-го. Її написав британський музикант Род Темпертон, який спочатку задумував пісню під назвою Starlight. Згодом ідея набула темнішого звучання, а сама композиція перетворилася на музичну історію з елементами жахів.
За стилем Thriller — попкомпозиція з фанковими та дискоелементами, доповнена готичною атмосферою. Особливого настрою їй додають синтезатори, характерний ритм, звукові ефекти та моторошний голос актора Вінсента Прайса. Його розмовний фрагмент наприкінці запису став однією з найбільш упізнаваних деталей пісні.
Однак справжній культурний феномен створила не лише музика. У грудні 1983 року світ побачив майже 14-хвилинний кліп, режисером якого став Джон Лендіс. Відео поєднало музичний виступ із повноцінною історією про перетворення на перевертня, зомбі та масштабною хореографічною сценою. Для MTV це стало знаковою роботою, яка продемонструвала, наскільки далеко музичний кліп може відійти від звичного формату виступу артиста.
Thriller посів четверте місце в американському чарті Billboard Hot 100, а відеоробота й сама композиція стали частиною історії попкультури. У 2007 році альбом Thriller внесли до Національного реєстру звукозаписів Бібліотеки Конгресу США. Сьогодні пісня залишається одним із найвпізнаваніших музичних супроводів Гелловіну — її легко впізнати вже за першими звуками.
Ще одна композиція, яка міцно асоціюється з 31 жовтня, — This Is Halloween у виконанні Мериліна Менсона. Важливо, що це не оригінальна пісня музиканта: її написав Денні Ельфман для анімаційного фільму Тіма Бертона Жах перед Різдвом, який вийшов 1993 року. У стрічці композицію виконують мешканці вигаданого Міста Гелловіну, знайомлячи глядачів із його химерними персонажами та атмосферою.
Версія Менсона з'явилася пізніше — у 2006 році, коли її включили до спеціального видання саундтреку мультфільму. Ще через два роки кавер увійшов до альбому Nightmare Revisited, де різні виконавці переосмислили музику з бертонівської історії.
На відміну від оригіналу, який побудований як театралізований музичний номер із багатьма голосами, інтерпретація Менсона звучить значно похмуріше. Її можна схарактеризувати як індустріальний рок із готичним настроєм: важче звучання, виразний вокал і тривожна атмосфера надають знайомій мелодії нового характеру.
Цікаво, що кавер став частиною офіційного музичного проєкту Disney, хоча сценічний образ Менсона та його творчість традиційно асоціюються з провокаційною естетикою. Саме ця контрастність зробила його версію помітною серед інших переосмислень музики з Жаху перед Різдвом. Для шанувальників темнішого звучання вона стала одним із варіантів святкового плейлиста, а сама пісня продовжує жити одразу в кількох музичних прочитаннях.
На відміну від двох попередніх композицій, Monster Mash не пов'язана з конкретним фільмом, хоча за настроєм цілком могла б стати його саундтреком. Пісню Боббі «Борис» Пікетт написав разом із Леонардом Капіцці 1962 року. Ідея виникла як жартівлива пародія на популярні тоді танцювальні хіти. Пікетт, який умів майстерно наслідувати голос актора Бориса Карлоффа, використав цей талант, щоб розповісти історію про монстрів, які влаштували власну вечірку. За жанром Monster Mash — гумористична новелті-композиція, тобто пісня з комедійним сюжетом і виразним розважальним задумом. У ній поєдналися елементи рок-н-ролу, танцювальної музики та пародійної стилізації під історії жахів. Замість справжнього страху слухач отримує кумедну розповідь про лабораторію, ожилих чудовиськ і танець, який швидко стає головною розвагою вечірки.
Попри жартівливий характер, композиція мала неабиякий комерційний успіх. У жовтні 1962 року вона очолила американський Billboard Hot 100 і втримувалася на першому місці два тижні — саме напередодні Гелловіну. Згодом пісня отримала золоту сертифікацію, а її популярність не обмежилася одним поколінням слухачів: вона поверталася до чартів у 1970, 1973, 2021, 2022 та 2023 роках.