Ліна Костенко – ціла епоха в літературі, яка й сьогодні звучить актуально і навіть пророчо. Її голос став символом гідності, свободи і внутрішньої сили української культури.
Вона увійшла в історію як одна з найяскравіших представниць покоління шістдесятників – митців, які не побоялися говорити правду в часи цензури та тиску. Її вірші ніколи не були «зручними»: у них завжди звучала свобода думки, гідність і гостре відчуття справедливості.
Сьогодні поезія Ліни Костенко звучить так, ніби написана вчора. Її рядки про честь, відповідальність і любов до України відгукуються в сучасній реальності з особливою гостротою.
На честь дня народження легендарної українською поетеси редакція сайту 1plus1 зібрала її найкращі висловлювання про життя, війну, кохання та свободу.
Хочеться чуда і трішки вина.
Чужа душа – то, кажуть, темний ліс. А я кажу: не кожна, ой не кожна! Чужа душа – то тихе море сліз.
Плювати в неї – гріх тяжкий, не можна.
Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.
А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися.
Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі.
Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми живі, нам треба поспішати.
І все на світі треба пережити, бо кожен фініш – це по суті старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт...
Все наше життя, це чекання найгіршого і надія на краще.
Я нічого не боюся. Я боюся тільки причетності до ідіотів.
Життя як вірш без пунктуації, а смерть поставить крапку і тире.
Любов – це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість.
Жінка як музика, її можна любити навіть не дуже розуміючи.
Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти в її очах. Жінка втрачає на інтелекті, лише коли закохана. Так що бажано стабільно підтримувати в ній цей стан.
Там, де в жінок не розвинуте почуття честі й гідності, процвітає моральне невігластво чоловіка.
А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є.
Бо хто за що, а ми за незалежність. Отож нам так і важко через те.
Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.
Кожному поколінню сняться свої кошмари.
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.
У кожної нації свої хвороби. У росії – невиліковна.
Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.
І хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе!
Варто зазначити, що Костенко тривалий час уникає публічності. Однак у її день народження в Мережі з'явилася рідкісна свіжа світлина, яку оприлюднив директор видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА Іван Малкович.
Ліна Костенко – видатна українська поетеса покоління шістдесятників і дисидентка, яку називають легендою української літератури. Народилася у 1930 році у Ржищеві, що на Київщині. Лауреатка Шевченківської премії та Премії Антоновичів, почесна професорка Києво-Могилянської академії, почесна докторка Львівського та Чернівецького університетів. У 2022 році вона отримала Орден почесного легіону – найвищу державну відзнаку Франції.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Символ незламності українського духу, поетеса Ліна Костенко святкує день народження: згадуємо вірші про Україну