Кожної осені повторюється один і той самий сценарій: у трубах з'являється гаряча вода, а в квартирах усе одно прохолодно. Хтось клеїть плівку на вікна, а дехто відкручує термостат на повну. Проте мало хто замислюється, що замість цього можна оформити офіційну скаргу й отримати компенсацію.
Тема ця не втрачає актуальності навіть в умовах війни, коли ворог регулярно б'є по теплоенергетичній інфраструктурі. Але юридичний механізм захисту прав споживача від цього не зникає.
Про те, яку температуру насправді регламентує закон, як зафіксувати порушення і чи реально повернути гроші за холодну квартиру, розповіла адвокатка Олена Воронкова.
Перше, що робить більшість людей з настанням холодів – торкається радіатора рукою. Ця звичка практично марна, адже батареї виробляють із різних сплавів і навіть ледь тепла на дотик секція цілком може забезпечувати комфортну температуру в кімнаті, усе залежить від матеріалу та конструкції приладу.
Юридично значення має температура теплоносія, тобто води, яка тече трубопроводом. Її вимірюють на вводі в будинок і саме цей параметр контролює постачальник послуги. А ось конкретного нормативу «скільки градусів має бути в батареї» закон просто не встановлює.
Щоб довести, що вдома холодно, недостатньо просто поскаржитися сусідам чи написати обурений пост у соцмережах. Тут потрібні докази.
Вимірювати температуру повітря варто приблизно посередині кімнати, на висоті 1-1,5 метра від підлоги. Біля вікна, батареї, підлоги чи стелі показники будуть спотворені, тому такі точки не годяться.
Процес варто зняти на відео – це стане додатковим аргументом при зверненні. Для самостійного контролю підійде звичайний термометр або спеціальний реєстратор, що автоматично фіксує температуру через задані інтервали. Проте, щоб офіційно зафіксувати порушення, доведеться викликати представника постачальника послуг.
Якщо факт недотопу підтверджено, то компанія зобов'язана перерахувати вартість послуги відповідно до закону.
Державні будівельні норми встановлюють: у житлових кімнатах під час опалювального сезону температура повітря має бути не нижчою за 18°C, а в кутових приміщеннях – не нижчою за 20°C.
Постанова Кабінету міністрів №127 дає споживачам ще один важіль впливу. Якщо температура в квартирі опускається більш ніж на 6°C нижче норми, плата за теплопостачання взагалі не нараховується. У проміжних випадках діє інше правило: за кожен градус відхилення від норми оплату зменшують на 5% (коефіцієнт 0,05).
Попри чіткий механізм, на практиці українці майже не звертаються з такими скаргами. Сама адвокатка зізнається, що за 12 років роботи жодного разу не стикалася з подібним випадком у своїй практиці.
Причина, ймовірно, у специфіці українського ЖКГ. Якщо якість прибирання під'їзду чи вивезення сміття можна проконтролювати відносно легко, то вплинути на температуру опалення пересічному мешканцю набагато складніше. Тож люди звикли сприймати недостатньо тепло як даність, а не як порушення, яке можна оскаржити.
Юристка звертає увагу на ще один момент, актуальний саме зараз. Через постійні атаки Росії на об'єкти теплової інфраструктури температура в квартирах взимку 2026-го цілком може бути нижчою за комфортну і це не завжди провина конкретного постачальника.
У такій ситуації масова відмова платити за опалення ризикує вдарити по самій системі. Якщо в компаній не буде коштів, ремонтувати пошкоджені мережі стане нема за що. Тому користуватися правом на перерахунок варто зважено, розуміючи різницю між недбалістю постачальника і наслідками обстрілів, які він не в змозі контролювати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: