Сезон стиглих помідорів — час робити заготовки, які стануть у пригоді взимку. Один із найпрактичніших варіантів це зробити власноруч домашній томатний сік. Його можна пити, додавати до борщу, супів, соусів і тушкованих страв.
Главред пояснює: для його приготування не знадобиться вода, а шкірку з кожного помідора знімати теж не потрібно. Розповідаємо, як правильно приготувати та законсервувати томатний сік.
Для великої партії можна взяти близько 10 кг стиглих помідорів. Найбільше соку зазвичай дають великі, м'ясисті й добре дозрілі плоди. Томати мають бути свіжими, без ознак псування.
Шкірку перед варінням знімати необов'язково. Помідори достатньо добре вимити, видалити плодоніжки, серцевину та пошкоджені частини, а потім нарізати великими шматками.
Цікавий результат можна отримати, якщо поєднати кілька сортів. М'ясисті томати зроблять напій густішим, а соковиті дадуть потрібну кількість рідини.
Підготовлені помідори перекладають у велику каструлю. Воду додавати не потрібно: під дією температури плоди швидко почнуть виділяти власний сік.
Спочатку томатну масу варто регулярно помішувати, особливо біля дна каструлі. Коли всі шматочки розм'якшаться, їх проварюють ще кілька хвилин. За рекомендаціями National Center for Home Food Preservation, під час приготування соку томати прогрівають і після додавання всієї порції проварюють близько п'яти хвилин.
Далі масу пропускають через сито або млинок для овочів, щоб відокремити шкірку та насіння. Якщо подобається більш густа текстура, томати можна попередньо подрібнити блендером, а потім за бажанням протерти. Отриманий сік знову ставлять на вогонь і доводять до кипіння перед розливанням у банки.
Сіль у домашньому томатному соку потрібна переважно для смаку. Орієнтир — приблизно одна чайна ложка на банку об'ємом близько кварти, тобто 0,95 л. За бажанням її можна не додавати.
Інакша ситуація з кислотою. Через різну природну кислотність сортів томатів при консервуванні рекомендовано додатково підкислювати продукт. На банку об'ємом близько 0,95 л варто використовувати один із варіантів:
Для банок об'ємом близько 0,47 л кількість кислоти зменшують удвічі.
Лимонний сік має бути саме промислового розливу: його кислотність стандартизована, що має значення для безпечного домашнього консервування. Оцет може сильніше вплинути на смак готового напою.
Кислоту можна додати безпосередньо в підготовлені банки, а потім залити гарячий томатний сік. Зверху потрібно залишити невеликий вільний простір — близько 1,3 см. Краї банки витирають, після чого встановлюють кришки.
Для банок приблизно по 0,95 л рекомендований час обробки в киплячій воді становить 40 хвилин на висоті до приблизно 300 метрів над рівнем моря. Чим більша висота, тим довшим має бути час: від 45 до 55 хвилин залежно від місцевості. Для менших банок базовий час становить 35 хвилин.
Тому універсальне правило «40 хвилин для всіх» підходить не в кожній ситуації — під час домашнього консервування варто враховувати і розмір тари, і висоту над рівнем моря.
Класичний томатний сік легко залишити нейтральним, щоб узимку використовувати його в різних стравах. Якщо ж хочеться більш виразного аромату, до томатної основи можна додати сушений базилік, орегано або чебрець.
Головне під час експериментів зі спеціями — не змінювати рекомендовану кількість кислоти та режим термічної обробки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Повноцінний обід чи десерт: чи справді злакові батончики не такі корисні, як всі вважають