Лина Костенко - целая эпоха в литературе, которая и сегодня звучит актуально и даже пророчески. Ее голос стал символом достоинства, свободы и внутренней силы украинской культуры.
Она вошла в историю как одна из самых ярких представительниц поколения шестидесятников - художников, которые не побоялись говорить правду во времена цензуры и давления. Ее стихи никогда не были «удобными»: в них всегда звучала свобода мысли, достоинство и острое чувство справедливости.
Сегодня поэзия Лины Костенко звучит так, будто написана вчера. Ее строки о чести, ответственности и любви к Украине отзываются в современной реальности с особой остротой.
В честь дня рождения легендарной украинской поэтессы редакция сайта 1plus1 собрала ее лучшие высказывания о жизни, войне, любви и свободе.
Хочеться чуда і трішки вина.
Чужа душа – то, кажуть, темний ліс. А я кажу: не кожна, ой не кожна! Чужа душа – то тихе море сліз.
Плювати в неї – гріх тяжкий, не можна.
Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.
А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися.
Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі.
Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми живі, нам треба поспішати.
І все на світі треба пережити, бо кожен фініш – це по суті старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт...
Все наше життя, це чекання найгіршого і надія на краще.
Я нічого не боюся. Я боюся тільки причетності до ідіотів.
Життя як вірш без пунктуації, а смерть поставить крапку і тире.
Любов – це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість.
Жінка як музика, її можна любити навіть не дуже розуміючи.
Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти в її очах. Жінка втрачає на інтелекті, лише коли закохана. Так що бажано стабільно підтримувати в ній цей стан.
Там, де в жінок не розвинуте почуття честі й гідності, процвітає моральне невігластво чоловіка.
А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є.
Бо хто за що, а ми за незалежність. Отож нам так і важко через те.
Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.
Кожному поколінню сняться свої кошмари.
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.
У кожної нації свої хвороби. У росії – невиліковна.
Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.
І хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе!
Стоит отметить, что Костенко длительное время избегает публичности. Однако в ее день рождения в Сети появилась редкая свежая фотография, которую обнародовал директор издательства А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА Иван Малкович.
Лина Костенко - выдающаяся украинская поэтесса поколения шестидесятников и диссидентка, которую называют легендой украинской литературы. Родилась в 1930 году в Ржищеве на Киевщине. Лауреат Шевченковской премии и Премии Антоновичей, почетный профессор Киево-Могилянской академии, почетный доктор Львовского и Черновицкого университетов. В 2022 году она получила Орден почетного легиона - высшую государственную награду Франции.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: «Человек будто бы не летает, а крылья имеет»: самые красивые стихи Лины Костенко ко дню рождения легендарной поэтессы