Євгене, після «Євробаченя» вам більше треба нерви тренувати, а не м’язи.
–Всі питають, чи є життя після «Євробачення». Слава Богу, той чувак, який вистрибнув на сцену і показав голий зад, забрав собі весь негатив, який мав бут направлений на нас. І нам ніби ок.
Після виступу вам дісталося на горіхи: і Костянтин Меладзе розповідав, хто винний насправді. І з «Гринджолами» вас порівнювали.
–Дивно, коли люди спочатку говорять одне. Не потрібно нас було запрошувати на відбіркові тур, а потім називати нас позором для України, він так сказав, чи щось таке? Запросив – значить, ти знав, що така музика може бути на «Євробаченнні». Мій батько завжди вчив – після бійки кулаками не машуть.
Вам самим було дуже образливо те, що за вас проголосувало так мало людей?
–Умовно кажучи, щоразу, коли ми очікували, що якась сусідня крана буде голосувати, ми думали, що це будуть якісь бали. І коли Литва – нічого, Латвія – нічого, Грузія –нічого, ми думаємо: «Що сталося?» «Що не так пішло?» Тож, маємо те, що маємо. Але 24 наше тепер улюблене число. Може, і альбом так назвемо.
Це не дуже щаслива для вас цифра.
–Це звичайна цифра