Відкриття ресторану на площі Ринок, з акваріумом з акулами у Львові – це вже, у принципі, сюрреалістично. Кого, як не зірок «Ліги Сміху» - «Загорецьку Людмилу Степанівну» запросити вести цей неймовірний захід? Яку костюмерну ви обікрали, щоб мати такий химерний вигляд?
-Потрошку пройшлись. Щось міряли, щось не підійшло. Це вже друге відео буде, де ми у кримінальних новинах.
В образах кого ви сьогодні?
-Я Юзеф Понятовський, це маршал наполеонівської армії, Дмитро зі столом – у ролі самого себе.
Як вам працювалося з вашим тренером Юрієм Горбуновим?
-Дуже файно, дуже хороший мужик нам попався. Дуже ми його любимо. Тому ми більше не будемо грати у «Лізі Сміху», тому що без Юрія немає «Загорецької».
Вас багато разів питали, хто ж така Людмила Степанівна Загорецька. У вас щоразу інші відповіді. Але скільки жінок вам телефонувало зі словами «дякую за славу»?
-Одна. Питала нам: «Чому на сцені – ви, а Загорецька – я?»
Де ви її зустріли?
-А от у Львові. Вона прийшла, коли ми виступали і влаштувала такий невеличкий скандал.
Але чому так назвалися? Це – реальна жінка?
-Коли ми мали нашу першу репетицію, ми сиділи напроти її кабінету. Щоправда, змінили трошки прізвище, щоб не ламати долю людині. Її звати Людмила Степанівна. Вона не Загорецька, а Закалюжна.
Можете передати їй привіт!
-Закалюжна Людмила Степанівна, привіт! Ви завідувачка складу сьомого гуртожитку Львівського Політехника. Вам вітання! На вашу честь була названа наша комада. Але ви за калюжами, а ми – за горами.