Відкриття ресторану на площі Ринок, з акваріумом з акулами у Львові – це вже, у принципі, сюрреалістично. Кого, як не зірок «Ліги Сміху» - «Загорецьку Людмилу Степанівну» запросити вести цей неймовірний захід? Яку костюмерну ви обікрали, щоб мати такий химерний вигляд?

-Потрошку пройшлись. Щось міряли, щось не підійшло. Це вже друге відео буде, де ми у кримінальних новинах.

В образах кого ви сьогодні?

-Я Юзеф Понятовський, це маршал наполеонівської армії, Дмитро зі столом – у ролі самого себе.

Як вам працювалося з вашим тренером Юрієм Горбуновим?

-Дуже файно, дуже хороший мужик нам попався. Дуже ми його любимо. Тому ми більше не будемо грати у «Лізі Сміху», тому що без Юрія немає «Загорецької».

Вас багато разів питали, хто ж така Людмила Степанівна Загорецька. У вас щоразу інші відповіді. Але скільки жінок вам телефонувало зі словами «дякую за славу»?

-Одна. Питала нам: «Чому на сцені – ви, а Загорецька – я?»

Де ви її зустріли?

-А от у Львові. Вона прийшла, коли ми виступали і влаштувала такий невеличкий скандал.

Але чому так назвалися? Це – реальна жінка?

-Коли ми мали нашу першу репетицію, ми сиділи напроти її кабінету. Щоправда, змінили трошки прізвище, щоб не ламати долю людині. Її звати Людмила Степанівна. Вона не Загорецька, а Закалюжна.

Можете передати їй привіт!

-Закалюжна Людмила Степанівна, привіт! Ви завідувачка складу сьомого гуртожитку Львівського Політехника. Вам вітання! На вашу честь була названа наша комада. Але ви за калюжами, а ми – за горами.