Дорога до роботи — це вже звична для всіх працівників буденність. Проте багатьом українцям, аби дібратися до роботи, доводиться витрачати щодня по кілька годин як в одну сторону, так і в іншу. Особливо, якщо місце роботи розташоване далеко від дому або має обмежене транспортне сполучення.
Але чи є цей витрачений час частиною робочого дня і чи має роботодавець компенсувати кошти співробітникам? Детальніше в цьому питання розібралися в Сніданку з 1+1.
Як виявляється, в Україні немає певних законодавчих норм, які зобов'язували б компанії зараховувати час, витрачений на дорогу, до робочого часу або компенсувати його грошима. Однак у деяких країнах ЄС, наприклад, у Франції, Німеччині та Іспанії така практика все ж існує.
Але це стосується лише працівників, які не мають стабільного місця роботи – наприклад, кур'єрів, консультантів або ремонтників, чия робота вимагає постійних переїздів. У таких випадках працівникам можуть оплачувати дорогу, як частину робочого часу.
Хоча українське законодавство не передбачає окремої компенсації за час на дорогу, іноді це питання можна обговорити з роботодавцем напряму.
Наприклад, деякі приватні компанії надають співробітникам додаткову премію або оплачують проїзний абонемент, щоб частково компенсувати витрати на транспорт. Особливо це актуально для тих, хто працює у вечірній або нічний час, коли доступ до громадського транспорту обмежений.
HR-менеджер однієї зі столичних компаній, Діна Москалець підтверджує, що працівники час від часу цікавляться компенсацією.
«Важливо говорити про це під час першої співбесіди, коли обговорюються умови роботи»
«У нас такі звернення були, особливо від тих, хто працює у вечірній чи нічний час – для них ми забезпечуємо трансфер. А для звичайного робочого дня з 9 до 18 години ми також можемо оплачувати проїзд у деяких ситуаціях. Важливо говорити про це під час першої співбесіди, коли обговорюються умови роботи», – каже Діна Москалець.
Законодавство України наразі не зобов’язує роботодавців компенсувати час на дорогу до офісу. Адвокат Ярослав Лисенко наголошує, що такі закони в українських реаліях були б складні у виконанні, оскільки вимагали б від компаній додаткових витрат і могли б навіть обмежувати можливості найму.
«Таких законів бути не може, адже це втручання у діяльність компанії. Компанії в першу чергу звертали б увагу не тільки на кваліфікацію, а й на те, де живе працівник», – пояснює адвокат Ярослав Лисенко.
Як розповідає адвокат, у країнах ЄС витрачений на дорогу час дійсно може вважатися робочим, але лише для тих працівників, які не мають фіксованого місця роботи — це можуть бути працівники, чия діяльність передбачає постійні поїздки між об'єктами чи клієнтами.
Натомість в Україні ж є лише одна обставина, за якої час на дорогу можна компенсувати офіційно – це відрядження.
Loading...
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українцям виплатять по 1000 грн: звідки гроші, коли та на які послуги можна витратити