Восени хурма стає одним із найпопулярніших сезонних фруктів. Її цінують за солодкий смак і ніжну м’якоть, але вона корисна не лише цим. У складі є поживні речовини, які підтримують роботу кишківника, серця та зору. Водночас за певних обставин хурма може нашкодити, особливо якщо їсти її недозрілою або у великій кількості. В ефірі Сніданку з 1+1 розповіли про властивості цього фрукта, його користь і можливі ризики. Розбираємося, кому варто бути обережним і скільки хурми можна з’їдати без шкоди для здоров’я.
Хурма містить харчові волокна, калій, вітаміни А і С, бета-каротин та рослинні антиоксиданти. Один середній японський плід вагою близько 168 г має приблизно 118 калорій, 31 г вуглеводів, 6 г клітковини та 270 мг калію. Також у ньому є фолат і вітамін Е. Такий поживний склад робить хурму хорошим доповненням до різноманітного раціону.
Підтримує травлення. Завдяки клітковині хурма допомагає підтримувати нормальну роботу кишківника. Харчові волокна сприяють регулярному випорожненню та довше зберігають відчуття ситості. Один середній плід забезпечує приблизно 6 г клітковини, тому може стати хорошим способом збільшити її кількість у щоденному меню. Водночас людям, які дотримуються дієти з низьким вмістом клітковини, варто узгодити вживання хурми з лікарем.
Корисна для серця. У хурмі є калій, який бере участь у регуляції артеріального тиску. Клітковина допомагає контролювати рівень холестерину, а антиоксиданти захищають клітини від окисного пошкодження. Тому фрукт може бути частиною раціону для здоров’я серця. Однак сама хурма не лікує серцево-судинні захворювання і не гарантує їх профілактики.
Підтримує зір. Помаранчевий колір плоду зумовлений, зокрема, наявністю бета-каротину. В організмі ця речовина перетворюється на вітамін А, який необхідний для нормального зору та здоров’я тканин очей. Хурма не відновлює гостроту зору, але її склад містить речовини, потрібні для підтримки здоров’я очей.
Допомагає підтримувати імунну систему та здоров’я шкіри. У хурмі є вітамін С, який бере участь у нормальній роботі імунної системи та виробленні колагену. Цей білок потрібен для шкіри, судин і сполучних тканин. Антиоксиданти у фрукті також допомагають захищати клітини від окисного пошкодження.
Попри поживний склад, цей фрукт підходить не всім. Особливу увагу варто звертати на стиглість плодів, кількість з’їденого та стан травної системи.
Недозріла хурма може спричиняти неприємні відчуття. У ній містяться таніни - рослинні сполуки, які надають плоду терпкого смаку. Вони взаємодіють із білками слини, через що в роті з’являється відчуття сухості та стягнутості. У великих кількостях таніни можуть сприяти утворенню безоара - щільного скупчення неперетравлених частинок їжі в шлунку. Воно здатне перешкоджати проходженню їжі травним трактом і в окремих випадках потребувати медичного втручання. Саме тому недозрілу терпку хурму не варто їсти. Про вплив танінів та ризики вживання таких плодів також є дані в американських університетських матеріалах.
Обережність потрібна людям із порушеннями роботи шлунка. Зокрема, тим, хто має гастропарез - стан, за якого шлунок повільніше спорожнюється. У таких випадках велика кількість недозрілої хурми може підвищити ризик утворення безоара. Уважними варто бути й людям, які перенесли операції на шлунку. За наявності таких проблем краще обговорити вживання фрукта з лікарем.
Людям із діабетом важливо стежити за порціями. Хурма містить природні цукри та вуглеводи, тому впливає на рівень глюкози в крові. В одному середньому плоді приблизно 31 г вуглеводів. Це не означає, що від фрукта потрібно повністю відмовлятися, але його слід враховувати в загальній кількості вуглеводів за прийом їжі. Також варто звертати увагу на сушену хурму: через видалення води цукри в ній стають більш концентрованими, а деякі виробники додають їх додатково.
Різні сорти хурми відрізняються за смаком і текстурою. Наприклад, Фую зазвичай має округлу, трохи приплюснуту форму та залишається щільною навіть стиглою. Її можна їсти твердою, як яблуко. А Хачія має повністю достигнути й стати дуже м’якою, майже желеподібною. Якщо скуштувати цей сорт недозрілим, він сильно в’язатиме рот. Такі відмінності пов’язані з кількістю танінів у плодах і ступенем їхньої стиглості.
Обирайте плоди без пошкоджень і великих темних плям. Якщо хурма тверда та сильно в’яже рот, залиште її дозрівати за кімнатної температури. Стиглий фрукт можна їсти свіжим, додавати до вівсянки, натурального йогурту, фруктових салатів або смузі.
Для хурми немає встановленої універсальної добової норми або суворої межі, після якої вона стає шкідливою. Кількість залежить від віку, стану здоров’я, загального раціону та індивідуальної переносимості фрукта.
Для здорової дорослої людини один середній плід на день можна вважати помірною порцією. Це не медична норма, а практичний орієнтир. Якщо хочеться з’їсти більше, варто враховувати загальну кількість фруктів у раціоні та те, як організм реагує на клітковину. Надмірне споживання може спричинити здуття, дискомфорт або порушення випорожнення, особливо якщо людина не звикла до продуктів із високим вмістом харчових волокон.
Людям із діабетом потрібно враховувати вуглеводи. Наприклад, половина середнього плоду містить приблизно 15–16 г вуглеводів. Це може бути зручним орієнтиром під час підрахунку вуглеводів, але індивідуальна порція залежить від плану харчування та рекомендацій лікаря.
Якщо є гастропарез, перенесені операції на шлунку або лікар призначив дієту з обмеженням клітковини, кількість хурми потрібно обговорити з фахівцем.
Отже, хурма може бути корисною частиною осіннього раціону. Вона містить клітковину, калій, бета-каротин і вітаміни, але найкраще їсти стиглі плоди та не зловживати кількістю. Для більшості людей один фрукт на день буде помірним вибором, а за наявності хронічних захворювань варто враховувати рекомендації лікаря.